УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Дочірнього підприємства „Центральна районна аптека № 134" Товариства з обмеженою відповідальністю „Республіканська компанія Крим-Фармація", третя особа - ОСОБА_2про визнання незаконними наказів № 33-к та № 37-к, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,

з апеляційною скаргою ДП „Центральна районна аптека № 134" ТОВ „Республіканська компанія Крим-Фармація" на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1до ДП „Центральна районна аптека № 134" ТОВ „Республіканська компанія Крим-Фармація", третя особа - ОСОБА_2про визнання незаконними наказів № 33-к та № 37-к, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду для захисту порушеного трудового права. Визнано незаконним та скасовано наказ директора ДП „Центральна районна аптека № 134" від 10.03.2006 року № 33-к „Про переміщення ОСОБА_1". ОСОБА_1 поновлено на посаді провізора аптеки № 134 ДП „Центральна районна аптека № 134". ДП „Центральна районна аптека № 134" зобов'язано внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 Визнано незаконним та скасовано наказ директора ДП „Центральна районна аптека № 134" від 23.03.2006 року № 37-к „Про об'явлення догани ОСОБА_1" З відповідача стягнено на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 7,50 грн, на користь держави судовий збір у сумі 25,50 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 134 ДП „Центральна районна аптека № 134" ТОВ „Республіканська компанія Крим-Фармація" допущено до негайного виконання.

Справа № 22-ц-1289/2007 р.                           Головуючий у першій

інстанції Харченко І.О. Доповідач Синельщікова О.В.

В апеляційній скарзі ДП „Центральна районна аптека № 134" ТОВ „Республіканська компанія Крим-Фармація" просить рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу від 10.03.2006 року № 33-к „Про переміщення ОСОБА_1", зобов'язання внести відповідний запис до трудової книжки, стягнення на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., допущеного до негайного виконання поновлення ОСОБА_1 на посаді провізора аптеки № 134 ДП „Центральна районна аптека № 134" скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що рішення в цій частині незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що згідно з частиною 2 статті 32 Кодексу законів про працю України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в іншій структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, отже посилання суду на те, що відповідачем були порушені вимоги статті 32 Кодексу законів про працю України безпідставні. Крім того, вважає, що суд, ухвалюючи рішення, порушив норми статті 237-1 Кодексу законів про працю України та статті 367 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, позивачку, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за наказом №33-к від 10.03.2006 року позивачку ОСОБА_1, яка працювала провізором рецептурно-виробничого відділу Центральної районної аптеки № 134, без її згоди, з порушенням закону було переведено провізором в аптеку № 127. Також суд дійшов висновку, що застосування дисциплінарного стягнення, а саме, оголошення позивачці догани наказом від № 37-к від 23.03.2006 року за невихід на роботу у вихідний день 11 березня 2006 року в аптеку № 127 після незаконного переводу також не відповідає вимогам статей 149, 71 Кодексу законів про працю України. Встановивши порушення трудових прав позивачки, суд на підставі статті 237-1 Кодексу законів про працю України встановив їй відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким рішенням суду, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.

Згідно зі статтею 32 Кодексу законів про працю України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в іншій структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

При розгляді справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відносно ОСОБА_1 мало місце переведення на іншу роботу в Дочірньому підприємстві «Центральна районна аптека № 134» в іншу місцевість. Суд помилково визнав не відповідними закону та відхилив доводи відповідача про те, що мало місце переміщення позивачки на інше робоче місце в іншій структурній підрозділ у тій же місцевості, з дорученням роботи у межах посади, обумовленої трудовим договором.

Встановлено, що позивачка працювала провізором рецептурно-виробничого відділу Центральної районної аптеки № 134 у місті Сімферополі, її робота була пов'язана з прийомом рецептів на індивідуальні ліки, а також їх виготовленням та відпуском ліків, виготовлених в аптеці. В аптеці № 127 -структурному підрозділі аптеки № 134, яка знаходиться в іншому населеному пункті, а саме у селищі міського типу Гресовський, немає рецептурно-виробничого відділу, позивачка працювала там лише з готовими формами ліків, які відпускалися у аптеці.

Таким чином, зміна роботи позивачки не може вважатися переміщенням, є переведенням на іншу роботу, яке потребувало її згоди, і не підпадає під положення статей 33, 34 Кодексу Законів про працю України.

Поновляючи умови роботи позивачки, а саме провізором в аптеці № 134, суд діяв відповідно до вимог статті 235 Кодексу Законів про працю України, згідно з якою у разі незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДП „Центральна районна аптека № 134" ТОВ „Республіканська компанія Крим-Фармація" відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.