Справа № 22-а-317/2006 р. Категорія -42
Головуючий у 1-й інстанції - Костенко В.Г. Суддя-доповідач - Дубровна В.В.
УХВАЛА
іменем України
З серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - МасловаВ.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області , третя особа Шосткинський міськрайвідділ Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, - про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Визнано неправомірними дії УМВС України в Сумській області щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в період з 15 березня 2006 року по 11 квітня 2006 року.
Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні вимог в інший частині за необґрунтованістю.
Стягнуто з УМВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права, просить цю постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
3*ясувавши правові позиції сторін , вивчивши матеріали справи , колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Звертаючись до суду , ОСОБА_1 обґрунтовував вимоги тим , що відповідачем порушуються його трудові права / це встановлення 9-тигодинного робочого дня , систематична робота в надурочний , вихідний та нічний час /. В зв*язку з відсутністю в "Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" / далі -Положення/ , затвердженому Постановою КМУ № 114 від
19.07.1991 року норми , яка б передбачала звільнення зі служби в зв*язку з порушенням законодавства про оплату праці, посилаючись на ч. З ст. 38 КЗпП України , просив звільнити його з посади слідчого слідчого відділення Шосткинського міськрайвідділу міліції на підставі поданого ним рапорту від 14.12.2005 року та стягнути моральну шкоду , яка була йому спричинена неправомірними діями відповідача по відмові в його звільненні.
Місцевий суд , частково задовільняючи позовні вимоги ОСОБА_1 виходив з того , що відповідач неправомірно звільнив зі служби ОСОБА_1 на підставі поданого рапорту 11 квітня 2006 року , в той час , коли повинен був звільнити його у відповідності до Положення протягом трьох місяців після подання рапорту на звільнення , тобто 15 березня 2006 року .
В іншій частині суд відмовив в задоволенні позовних вимог , зазначивши про
те , що спір між сторонами виник з приводу проходження публічної служби в органах внутрішніх справ, що врегульовано спеціальним законодавством , а тому, не вбачав підстав для застосування до спірних правовідносин трудового законодавства , зокрема , п. З ст. 38 КЗпП України . Крім того , посилаючись на спеціальне законодавство , яке не передбачає відшкодування моральної шкоди при проходження публічної служби , відмовив в її відшкодуванні .
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги , колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.
Місцем судом при розгляді справи належним чином з*ясовані всі обставини справи , перевірені доводи та заперечення кожної сторони , постановлене судове рішення , яке грунтується на нормах матеріального та процесуального права.
Вірним та обгрунтованим є висновок суду про відсутність підстав для застосування при звільненні позивача норм трудового законодавства , оскільки проходження служби позивачем регулюється спеціальними актами , зокрема , Законом "Про міліцію ", Положенням та іншими, які також не передбачають і стягнення моральної шкоди.
Крім того , суд обгрунтовано відмовив у стягненні на користь позивача судових витрат / вартості проїзду та добові / , оскільки судом встановлено , що права позивача порушені були з 15 березня 2006 року , а понесені ним судові витрати стосуються періоду до 15 березня 2006 року.
Керуючись ст.ст. 195,199,200,205,206 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: Судді:
Вірно: суддя апеляційного суду