Справа № 22-Ц-83 / 2006                                   Головуючий у 1-й інстанції - Лебедько М.М.

Категорія - 28                                                            Суддя-доповідач - Дубровна В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

З серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів -    Дубровної В.В., Сибільової Л.О.,

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської  області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 4 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1, треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство „Красногірське", про усунення перешкод у користуванні квартирою,

встановила:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 4 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2  задоволені.

Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у праві користування квартирою АДРЕСА_1, зобов'язавши її виселитися з вищевказаної квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права, просить це рішення скасувати та постановити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

3*ясувавши правові позиції сторін , перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи , колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Місцевим судом при розгляді справи в повному обсязі з*ясовані всі обставини справи , належним чином перевірені доводи та заперечення кожної сторони та постановлене рішення , яке грунтується на законі.

Задовільняючи позовні вимоги , суд виходив з того , що позивач , як єдиний на той момент власник квартири , не давав згоду на вселення ОСОБА_1, договір найму жилого приміщення з нею не укладав , а тому , остання підлягає виселенню з займаного житлового приміщення .

Такий висновок суду відповідає вимогам ст.ст. 64 , 156 ЖК України , а також Закону України "Про власність".

На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_2 був єдиним власником квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло / а.с. 13/

Згідно ст. 165 ЖК України члени сім*ї власника жилого будинку / квартири /, які проживають разом з ним в будинку , що йому належить , користуються жилим приміщенням нарівні з власником . якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням .

За згодою власника будинку / квартири / член його сім*ї вправі вселити в займане ним приміщення інших членів сім*ї.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовано відповідачкою - апелянтом , ОСОБА_2 не давав згоди на її вселення в квартиру .

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 17 січня 2006 року , залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2006 року , свідоцтво про право власності на квартиру було визнано недійсним .

На сьогодні власниками квартири в рівних частинах є ОСОБА_2 , його бувша дружина ОСОБА_3, два сини - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

ОСОБА_1 не надала суду відомостей про те , що вона є співвласником квартири , хоча в апеляційній скарзі зазначала про намір онука ОСОБА_5 подарувати її користь належну йому частину квартири.

За викладених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги , для зміни чи скасування судового рішення .

Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України , колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну ОСОБА_1 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 4 листопада 2005 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Вірно: суддя апеляційного суду