Справа № 2-217/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року                                                                                                   м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Митрофанової Є.Г., при секретарі Довгій С.Б., розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики. В заяві вказав, що 14.05.2008 року відповідач за договором позики, який був укладений між сторонами у письмовій формі, взяв у нього в борг 15000 гривень на шість місяців до 14.11.2008 року, зобов’язавшись повернути борг шляхом здійснення виплат частинами у розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з 15.11.2008 року. Але свої зобов’язання не виконав і суму боргу не повернув та станом на 15.04.2009 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі загальної суми боргу. Позивач просив стягнути з відповідача суму боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 16060 гривень, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 264,23 гривні та пеню в розмірі 2121,90 гривень, судові витрати, що складаються з сплаченого при подачі заяви судового збору в розмірі 184,46 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 18750,59 гривень.

В судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_3 надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутності, підтримку позовних вимог та згоду з заочним розглядом справи у випадку неявки в судове засідання відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги думку позивача та його представника, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 224-225 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14.05.2008 року між сторонами був укладений договір позики, згідно якого відповідач взяв в борг у позивача 15000 гривень строком на шість місяців до 14.11.2008 року, які зобов’язався повернути частинами у розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи сплату з 15.11.2008 року.\а.с.7\.

На підтвердження укладення договору позики відповідно до вимог ч. 2 ст. 1047 Цивільного Кодексу України відповідачем надана розписка від 14.05.2008 року про передання йому грошової суми в розмірі 15000 гривень. \ а.с. 8\.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку є кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти у такій самій сумі) в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач свої зобов’язання по поверненню суми боргу у вказаний в договорі строк не виконав, тому сума боргу за договором позики в розмірі 15000 гривень підлягає стягненню з нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.  

Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначених положень суд стягує з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 15.11.2008 року по 01.09.2009 року в розмірі 16060 (1500+1060) гривень, а також три відсотки річних від простроченої суми за той же період в розмірі 264, 23 гривні, згідно поданого позивачем розрахунку, який відповідає дійсності.

Згідно вимог ст. 549, 551 ЦК України року у разі порушення зобов’язання боржник повинен сплатити кредитору неустойку (штраф, пеню), яка може бути встановлена договором.

Пунктом 2.2 договору позики від 14.05.2008 року передбачено пеню за неповернення грошей в розмірі 1% від неповернутої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день перебігу строку сплати боргу або на день фактичного сплати боргу.

Оскільки 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення значно перевищує подвійну облікову ставку НБУ, позивач просив стягнути пеню, виходячи з розміру облікової ставки НБУ, що діяла на час перебігу строку виконання зобов’язання за договором позики, що складала на 14.04.2009 року 12% річних, а саме в розмірі 0,066% (12%х2:365) від неповернутої суми за кожний день прострочення.

Тому, відповідно до умов, встановлених договором, суд стягує з відповідача пеню за прострочення виконання зобов’язання за період з 15.11.2008 року по 01.09.2009 року в розмірі 2121,90 гривень, згідно поданого позивачем розрахунку, який відповідає дійсності.

При розподілі судових витрат суд згідно ст. 88 ЦПК України у зв’язку із задоволенням позову стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім при подачі позову судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 549, 551, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215, 226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 16060 гривень, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 264,23 гривні, пеню за прострочення виконання зобов’язання за період з 15.11.2008 року по 01.09.2009 року в розмірі 2121,90 гривень, судовий збір  в розмірі 184,46 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього стягнути 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень 59 копійок.

Відповідач може подати до Приморського районного суду м. Маріуполя заяву про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Суддя