донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2006 р. справа №9/7
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Н.В. Акулова |
суддів | Гези Т.Д., М'ясищева А.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Оплімах А.В. (дов. б/нвід 15.11.05.), |
від відповідача: | Халява В.В. (дов. №1/03 від 14.03.06.), |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 21.03.2006 року |
по справі | №9/7 (суддя Марченко О.А.) |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „ВетБиоФарм” м.Донецьк |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” м.Донецьк |
про | стягнення 21667 грн. 10 коп. |
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ВетБиоФарм” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” м.Донецьк про стягнення загальної суми заборгованості за договором №19/10-1 від 19.10.2004р. в розмірі 21667грн.10коп. та витрат по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відмову від стягнення 3% річних та суми інфляційних збитків (а.с.40).
Рішенням від 21.03.2006р. господарський суд Донецької області (суддя Марченко О.А.) частково задовольнив позов, стягнув з відповідача суму боргу за договором №19/10-1 від 19.10.2004р. в розмірі 19056грн.02коп., припинив провадження у справі в іншій частині позовних вимог на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Рішення мотивоване тим, що 19.10.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВетБиоФарм” м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” м.Донецьк був укладений договір №19/10-1 від 19.10.2004р. відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання передати, а відповідач прийняти та оплатити продукти харчування на умовах, викладених в договорі; позивач відповідно до умов договору передав відповідачу продукти харчування, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями; позивачем виставлено рахунки №вф-156/2 від 04.11.2004р. на суму 409052грн.02коп. та №вф155 від 21.10.2004р. на суму 8004грн.00коп.; відповідачем було проведено часткову оплату, що підтверджується довідкою про рух коштів по банківському рахунку позивача; позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 14.12.2005р. з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла до 25.12.2005р., що було залишено без відповіді; відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача суми заборгованості в розмірі 19056грн.02коп.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Вега” м.Донецьк просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2006р. повністю і прийняти нове рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а саме: позивачем поставлено продукти харчування (курчата бройлери) на загальну суму 29000грн.; на підставі виставлених рахунків на оплату перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок у розмірі 29000грн., що підтверджується платіжними дорученнями; при постачанні товару специфікацій на поставку товару не складалося, не надавалося на адресу ТОВ «Вега»; вказівки на договір №19/10-1 від 19.10.2004р. у рахунках виставлених підприємством ТОВ «Ветбиофарм»немає; за таких обставин постачання курчати бройлерів здійснювалося без укладання договору і не має відношення до договору №19/10-1 від 19.10.2004р.; оплата поставленої продукції здійснювалося на підставі виставлених рахунків; ТОВ «Ветбиофарм»здійснювало постачання на суму 40052,02грн. на підставі виставленого рахунка №вф 156-2 від 04.11.2004р. У пред'явленому до позову рахунку № вф 156-2 від 04.11.2004р. немає вказівки на договір №19/10-1 від 19.10.2004р., не надається ніяких специфікацій на постачання даного товару або його посилання; товар, що поставляється на підставі виставленого рахунка № вф 156-2 від 04.11.2004р. був не прийнятий і повернутий на підставі акта прийому-передачі товару від 04.11.2004р. у зв'язку з відсутністю сертифікатів якості, а також незадовільним зовнішнім виглядом і якістю товару; ТОВ «Ветбиофарм»був направлений лист про повернення товару в зв'язку з незадовільною якістю товару; на сьогоднішній день не існує заборгованості, так, як товар було на спірну суму було повернено у зв'язку з незадовільною якістю товару.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ВетБиоФарм” м.Донецьк у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що рішення є законним та обґрунтованим, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відзив мотивований тим, що акт від 04.11.2004р. не відповідає положенню актів, які регулюють дані відносини, а саме „Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання на якість”, а саме поставка здійснювалась в межах одного міста, однак представник ТОВ „ВетБиоФарм" не був повідомлений про час та місце прийому продукції на якість, тому участі в прийомі продукції по якості не приймав; акт повинен бути затверджений керівником (директором) підприємства - одержувача або його заступником, однак акт затверджений не директором (якою на той момент була Логачова О.М.), а Халявою В.В., який не є директором підприємства, а тому і не міг підписувати акт прийому продукції по якості від 04.11.2004р.; скаржником не поверталась продукція у зв’язку з його неналежною якістю.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно до абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
19.10.2004року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВетБиоФарм” м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” м.Донецьк укладено договір купівлі-продажу №19/10-1 від 19.10.2004року (а.с.16-18).
Відповідно до п.1.1 договору №19/10-1 “Продавець” (позивач) зобов’язується передати “Покупцю” (відповідачу) продукти харчування, а “Покупець” (відповідач) зобов’язується оплатити грошову суму відповідно специфікації до договору, яка є невід’ємною частиною договору. Строк дії договору до 31.12.2004р. (п.12.1 договору).
Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунок Продавця протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів (п.6.1 договору №19/10-1).
Відповідно до ст.33 ГПК України сторони не надали доказів укладання специфікації або внесення змін до договору №19/10-1; клопотань про визнання договору №19/10-1 недійсним; укладання інших договорів.
Позивач та відповідач підтверджують укладення договору №19/10-1 без специфікації та вважають його діючим.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач на підставі довіреності №843552 ЯКБ від 04.11.2004р. (а.с.23) за видатковою накладною № вф 156-2 від 04.11.2004р. (а.с.22) та довіреності №428023 ВАЖ від 21.10.2004р. (а.с.24) за видатковою накладною №вф 154 від 21.10.2004р. (а.с.21) отримав у позивача циплят-бройлерів 5004 кг на суму 40052грн.02коп. та 1000кг на суму 80004грн.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем виставлено рахунки №вф-156/2 від 04.11.2004р. на суму 409052грн.02коп. та №вф155 від 21.10.2004р. на суму 8004грн.00коп. (а.с.19, 20). Це не заперечує відповідач (а.с.71, 77, надані їм рахунки до апеляційної скарги).
Відповідачем рахунок №вф155 від 21.10.2004р. на суму 8004грн.00коп. оплачений 26.01.2005р. на суму 5000грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 26.01.2005р. та 01.11.2004р. на суму 4000грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 28.10.2004р. (а.с.25, 75).
Відповідно до ст.33 ГПК України відповідачем не надані докази оплати рахунку №вф-156/2 від 04.11.2004р. на суму 40052грн.02коп.
Доводи скаржника (відповідача), що за накладною №вф-156/2 від 04.11.2004р. на суму 40052грн.02коп. за рахунком №вф-156/2 від 04.11.2004р. продукція (циплята бройлери) не отримані та повернуті позивачу на підставі акту від 04.11.2004р. (а.с.83) та акту прийомки продукції по якості від 04.11.2004р. (а.с.84) судовою колегією не приймаються, оскільки факт отримання продукції за довіреністю №ЯКБ 843552 від 04.11.2004р. представником відповідача Логачовою Оленою Миколаївною, підтверджено видатковою накладною №вф-156/2 від 04.11.2004р. (а.с.22). Факт повернення продукції, яка отримана за видатковою накладною №вф-156/2 від 04.11.2004р., відповідачем відповідно до ст.33 ГПК України не доведено, оскільки з акта від 04.11.2004р. (а.с.83) не вбачається яка кількість циплят-бройлерів повертається та кому; за якою накладною, на підставі чого; з акту прийомки продукції за якістю від 04.11.2004р. не вбачається на підставі чого діяли начальник юридичного відділу ТОВ “Радон-Енерго” –Халява В.В. та співробітник фірми ТОВ “Антей-Д” Кожевніков А.А., при прийомці продукції; хто їм надав право на участь в прийомці продукції по якості на іншому підприємстві; відповідно до ст. 33 ГПК України відповідачем не надані довіреності; в акті не зазначено в чому зовнішній вигляд не відповідає умовам домовленості; на підставі яких документів встановлено, що циплята-бройлери не відповідають по якості. Крім того, в акті прийомки продукції по якості від 04.11.2004р. не зазначено, що комісія несе відповідальність за факти, які зазначені в акті.
Посилання відповідача на рахунок №вф-160 від 04.11.2004р. та видаткову накладну № вф 160 від 09.11.2004р. та довіреність ЯЖБ 073163 від 19.11.2004р., яка видана Логачовій О.М. (а.с.85, 86, 87), судовою колегією не приймається, оскільки це не є предметом позову.
Предмет позову стягнення боргу в сумі 19056грн.02коп. за видатковою накладною № вф 156-2 від 04.11.2004р. на суму 40052грн.02коп.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.33 ГПК України відповідач не надав доказів оплати боргу в сумі 19056грн.02коп. та повернення продукції.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтувано задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині.
Відповідно до статті 78 ГПК України у разі прийняття відмови позивача від позову, господарський суд припиняє провадження у справі п.4 ст.80 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач відмовився від стягнення 3% річних в сумі 582грн.37коп. та суми інфляційних збитків в розмірі 2028грн.71коп. (а.с.40).
Тому суд першої інстанції обгрунтовано припинив провадження у справі в цій частині.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 53, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Відновити строк на подання апеляційної скарги.
Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2006р. у справі №9/7 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вега” м.Донецьк без задоволення.
Головуючий Н.В. Акулова
Судді: Т.Д. Геза
А.М. М'ясищев
Надруковано: 6 прим.
1-2-позивачу
3-відповідачу
4-у справу
5-ГСДО
6-ДАГС
- Номер:
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 9/7
- Суд: Господарський суд Рівненської області
- Суддя: Акулова Н.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2006
- Дата етапу: 05.09.2012
- Номер:
- Опис: стягнення 548,00 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 9/7
- Суд: Господарський суд Житомирської області
- Суддя: Акулова Н.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.11.2003
- Дата етапу: 14.04.2004