Справа № 2-523/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

2 червня   2010 року Рокитнянський районний   суд  Київської області в складі:

головуючого           - судді Литвина О.В.,

при секретарі          - Василенко О.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в  смт.Рокитне справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі  Київської області

про зобов’язання провести перерахунок раніше  призначеної пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що він являється дитиною війни і має право відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позаяк, відповідач, який проводить такі виплати, здійснює їх в значно меншому розмірі, ніж передбачено законом та відмовив йому у проведенні перерахунку та виплати недоотриманих сум пенсії.

Просить суд визнати протиправною відмову відповідача провести перерахунок та виплату їй  вказаної допомоги та зобов’язати  останнього  провести  перерахунок та виплату  такої  за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2009  року та стягнути  її в сумі 3850-40 грн..

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, натомість подав до суду заяву, якою позов підтримав та просив провести розгляд справи  у його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника також не направив, подавши заяву, якою позов не визнав   та просив розглянути справу у відсутності свого представника. Також подав заперечення на позов.

За викладеного, суд ухвалив провести розгляд спору по суті у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, що узгоджується з положеннями ст.169 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області, є  непрацюючим пенсіонером та отримує пенсію згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»», що сторонами не оспорюється. Також позивач є дитиною війни та отримує у зв’язку з цим соціальну допомогу в розмірі 47-00 грн. з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року,  48-10 з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року, 48-20 грн. з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року, 49-80  грн. з  01.10.2008 року  по даний час.

Викладене підтверджується  паспортними даними позивача, пенсійним посвідченням та посвідченням особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи на ім’я позивача, листом та довідкою відповідача.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідач, всупереч вимог вказаного рішення Конституційного Суду України, починаючи з 01.10.2008 року виплачує позивачу надбавку до пенсії «Дитині війни» в розмірі 10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленому неконституційними положеннями п. 14 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і це вказує на те, що з огляду на законодавчо визначені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який дорівнює розміру мінімальної пенсії за віком,  і який в період заявлених позовних вимог становив з 01.04.2007 року 406-00 грн., з 01.10.2007 року 411-00 грн., з 01.01.2008 року 470-00 грн., з 01.04.2008 року – 481-00 грн., з 01.07.2008 року – 482-00 грн., з 01.10.2008 року – 498-00 грн.., такі вимоги закону в цій частині прав позивача відповідачем не дотримувалися.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.                    

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також вважає,  що при прийнятті Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України  „Про соціальний захист дітей війни”  права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частина друга вказаної норми визначає, що суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

За викладеного суд приходить до висновку про застосування при вирішенні даного спору  саме положень Конституції України та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22.05.2008 року до 31.04.2010 року, є незаконними, оскільки не відповідають вимогам закону та вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу вказаної соціальної допомоги за вказаний період   з урахуванням раніше виплачених сум вказаних доплат.

В задоволенні решти частини позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано достатніх та належних доказів неправомірності нарахування та виплати позивачем соціальної допомоги, починаючи з 01.01.2007 року по 01.12.2007 року, а вимога за 2006 рік знаходиться поза межами  законодавчо встановленого трирічного строку звернення до суду за захистом порушеного права. Не підлягає задоволенню і вимога  позивача про стягнення з відповідача на його користь недотриманої суми соціальної допомоги, оскільки  предметом даного спору є право на отримання недоотриманої пенсії, а тому суд не може перекладати на себе функції органу, на який покладено такий обов’язок і яким є відповідач.

Враховуючи наведене  суд приходить  до висновку про часткове задоволення позову.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.4 ст.18 Декрету КМ України «Про державне мито», як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Понесені позивачем судові витрати по оплаті ІТЗ судового розгляду справи в сумі 37-00 грн. підлягають відшкодуванню на її користь з відповідача у відповідності до положень ст.88 ЦПК України,  як і підлягає стягненню з нього на користь держави судовий збір в сумі 8-50 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 46, 92 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 10,  11, 57-61,  88,  169, 212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в Рокитнянському районі  Київської області про зобов’язання провести перерахунок раніше  призначеної пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії задовольнити частково.

Зобов»язати Управлiння Пенсiйного Фонду України в Рокитнянському районi Київської областi провести донарахування та виплату ОСОБА_1   недоотриманих сум соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з    22.05.2008 року до 31.12.2009 року, з урахуванням раніше виплачених сум вказаних доплат.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Від сплати судового позивача звільнити та стягнути такий на користь держави з Управлiння Пенсiйного Фонду України в Рокитнянському районi Київської областi в сумі 8-50 грн..

Стягнути з Управлiння Пенсiйного Фонду України в Рокитнянському районi Київської областi на користь ОСОБА_1   в рахунок відшкодування понесених судових витрат 37-00 грн.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський  районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Суддя