Справа № 22-6719-2006 Головуючий у 1 інстанції - Дубовик Р.Є.
Категорія-21 Доповідач Гурова О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Гурової О.М., суддів - Голубинського А.М., Молчанова С.І., при секретарі - Миснянко М.П., за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 травня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги і стягнуто на користь Прохорова 15000 грн.
Відповідач просив скасувати ухвалене судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", згідно з яким фонд відшкодовує моральну шкоду при наявності висновку медичних органів. Витяги з актів огляду на МСЕК стосовно позивача не містять відомостей про наявність факту спричинення йому моральної шкоди, а інших документів, які б підтверджували такий факт позивач суду не надав. Враховуючи також, що п.27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію абзацу четвертого ст. 1 пп."є" п. 1 ч.1 ст. 21, ч. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" відповідач просив постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Як на підставу скасування рішення, відповідач посилася також на пропуск ним строків позовної давності для звернення до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги ОСОБА_1, виходив з того, що позивач працював на шахтах „Комсомолець" та ім. Ю.О.Гагаріна з 1975 р. в якості гірничого робітника очисного вибою, підземним електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, внаслідок чого здобув професійне захворювання на хронічний обструктивний бронхіт. За висновками МСЕК від 29.11.2004 року йому вперше встановлено 40% втрати працездатності в зв"язку з вказаним профзахворюванням та 3-ї групи інвалідності безстроково. Враховуючи тяжкість стану здоров"я, необхідність додаткових зусиль для організації його життя, порушення звичайних життєвих стосунків, суд вважав за можливе стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 15000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд 1-ї інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, що судом при розгляді даної справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з шахтами „Комсомолець" та ім. Ю.О.Гагаріна протягом майже ЗО років, де працював гірничим робітником очисного вибою, підземним електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, внаслідок чого здобув професійне захворювання на хронічний обструктивний бронхіт. 3а висновками МСЕК від 29.11.2004 рокуйому вперше, встановлено 40% втрати працездатності в зв"язку з вказаним профзахворюванням та 3-ї групи інвалідності безстроково.
Відповідно до ст. 21 п.1 пп. „е" та ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов"язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я, виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і передбачено ст. 1 згаданого Закону незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров"я тощо.
Ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов"язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Встановлюючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, суд першої інстанції урахував конкретні обставини справи, характер і ступінь моральних страждань позивача, регулярне перебування останнього на лікуванні у зв'язку із хворобами, постійний біль та слабкість, порушення нормального укладу життя, неможливість відновлення втраченого здоров"я і обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне про втрату позивачем права на відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії Закону України «„Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», який передбачає відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди і до вказаного Закону не внесені відповідні зміни. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди, а тому він не має зворотної сили.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про необхідність додаткових висновків МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди, оскільки не грунтуються на Законі. Не застосовуються й до вказаних правовідносин строки позовної давності, тому не підлягають задоволенню також доводи Фонду про пропуск позивачем згаданого строку.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 травня 2006 року залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної