Судове рішення #9941158

Справа 33-110/2009 р.                                                                                                                                 Суддя суду 1 інстанції  Лазюк С.В.

   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

        24 лютого 2009 року                                                                             м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Кісь П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  і директора повного господарського товариства «Степанюк і Степанюк» виробничо-комерційної фірми «Прінц» ОСОБА_3 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2008 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП,  відносно водіїв

 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по АДРЕСА_1,

та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого по АДРЕСА_2,  -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова  від 11.12.2008 року провадження у вказаній адміністративній справі відносно водія ОСОБА_2 припинено у зв’язку зі сплином строку притягнення до адміністративної відповідальності, а відносно водія ОСОБА_4 провадження закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, постановою судді вирішено стягнути з повного господарського товариства «Степанюк і Степанюк» виробничо-комерційної фірми «Прінц» (далі по тексту – ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц») на користь ОСОБА_4 53710 грн.21 коп. у якості відшкодування матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що 25.06.2008р. близько 15год. 35хв. в районі будинку № 247 по вул.. Клочківській в м. Харкові сталось зіткнення автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Фольксваген Бора, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, а також наїзд вказаних автомобілів на перепону – бордюрний камінь з перекиданням автомобіля Фольксваген Бора. Наїзд на перепону автомобіля ЗІЛ 133 після зіткнення з автомобілем Фольксваген Бора виник на полосі зустрічного руху. Внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, також пошкоджено транспортні засоби.

Постановою інспектора ВОМ ДТП і дізнання УДАІ ГУ МВД України в Харківській області від 03.07.2008 р. відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту ДТП. Ця постанова учасниками ДТП не оскаржена.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і директор ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова  від 11.12.2008 року, посилаючись на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а також просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вказуючи, що протягом тривалого часу працівники суду не видавали копію постанови, а в подальшому перешкодою були новорічні свята.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянти посилаються на те, що суддя місцевого суду неправильно оцінив наявні у справі докази, позбавив їх права на участь у розгляді справи, безпідставно відмовив у призначенні за їх клопотанням повторної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи, а також на те, що суддя вирішив питання про відшкодування шкоди без урахування наявних у справі правовідносин, які повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши пояснення ОСОБА_6, директора  ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» ОСОБА_3 та їх представника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність поважних причин пропуску встановленого законом 10-денного строку для подачі апеляційної скарги, а також про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що після проголошення резолютивної частини постанови 11.12.2008 р. судом не було вручено протягом трьох днів копію постанови особі, щодо якої її винесено, як того вимагає ст.285 КУпАП.

З повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.133 і 134) вбачається, що копія постанови судом була відправлена 26.12.2008 р., а вручена працівниками пошти ОСОБА_2 – 31.12.2008 р., а ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» - 13.01.2009 року.

Отже, у передбачений законом 10-денний строк з дня винесення постанови ОСОБА_2 і директор ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» не мали можливості подати апеляційну скаргу через несвоєчасне надання їм копії постанови.

Постанова судді від 11.12.2008 р. в частині стягнення з ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» на користь ОСОБА_4 підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням норм матеріального права при вирішенні питання про відшкодування шкоди.

Дійсно, стаття 40 КУпАП, на яку посилався суддя, передбачає можливість покладення обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок вчиненого адміністративного правопорушення.

Проте, суддя місцевого суду, вирішивши відшкодувати ОСОБА_4 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду за рахунок ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц», не звернув увагу на вказівку в статті 40 КУпАП про право одночасного вирішення питання про відшкодування винним майнової шкоди.  Таким чином, обов’язковою умовою застосування ст.40 КУпАП, повинна бути вина  особи, за рахунок якої відшкодовується шкода. Підприємство ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц», за рахунок якого суддя вирішив відшкодувати ОСОБА_7 шкоду, до адміністративної відповідальності не притягнутий і не визнаний винним у ДТП.

В даному випадку питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, згідно з вимогами ч.3 ст.40 КУпАП, має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

На неможливість стягнення шкоди, заподіяної внаслідок адміністративного правопорушення, з іншої особи, свідчить також і ч.3 ст. 329 КУпАП, яка передбачає, що майнова шкода має бути відшкодована порушником .

Вирішуючи справу по суті обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, суддя місцевого суду з’ясував передбачені ст.280 КУпАП обставини, перевірив доводи учасників ДТП ОСОБА_2 і ОСОБА_4 і постановив судове рішення, яке відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Зважаючи на заперечення ОСОБА_2 вини у зіткненні автомобілів, враховуючи клопотання про призначення авто технічної експертизи адвокатом ОСОБА_8, який здійснював правову допомогу ОСОБА_2, суддя призначив постановою від 30.07.2008 р. транспортно-трасологічну і автотехнічну експертизи, провадження яких, враховуючи клопотання адвоката ОСОБА_8, доручив експертам ХНДІСЕ ім.проф.Н.С.Бокаріуса.

Висновки зазначеної експертизи  №6133/9128 від 14.11.2008 р., в сукупності з іншими матеріалами справи, суддею покладені в основу його висновків про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і відсутність такого складу в діях водія ОСОБА_4

Доводи ОСОБА_2 про порушення судом його права на участь у судовому розгляді справи  спростовується його власним клопотанням про розглядати справи 30.07.2008 р. без нього (а.с.49).

Крім того, судом був допущений до участі у розгляді справи адвокат ОСОБА_8, який, згідно договору на надання правової допомоги від 29.07.2008 р., представляв у справі інтереси ОСОБА_2    З явочних листів,  протоколів і журналу судових засідань вбачається, що після проведення експертиз, призначених за клопотанням ОСОБА_2, і ОСОБА_2 і ОСОБА_9 і їх представники належним чином повідомлялись про час і місце судових засідань.

Відмова судом першої інстанції у задоволенні клопотань ОСОБА_2 і директора  ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» ОСОБА_9 про призначення повторної експертизи та додатковий допит свідків не суперечить нормам КУпАП і не свідчить про неповноту чи упередженість.

Суд досить ретельно з’ясовував обставини справи, витративши на це достатню кількість часу і забезпечивши учасникам можливість завчасно реалізувати їх процесуальні права.

Звернення ОСОБА_2 і ОСОБА_9 з клопотаннями  про призначення повторної експертизи та додаткового допиту свідків не носять конструктивний характер, належним чином не обґрунтовані, обумовлені лише їх незгодою з висновками експерта та їх суб’єктивними оцінками проведеного експертом дослідження.

Аналіз усіх доказів у справі у їх сукупності свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини і дав їм відповідну правову оцінку.

Доводи апелянтів не спростовують висновки судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2008 р. щодо винуватості водіїв.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,7,8, 9, 38, 40, п.п.1,7 ст.247, ст.ст.280, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 і директором ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» постанови судді від 11.12.2008 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і директора ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» задовольнити частково.

Скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2008 р. в частині стягнення з ПГТ «Степанюк і Степанюк» ВКФ «Прінц» на користь ОСОБА_4 у якості відшкодування шкоди 53710 грн.21 коп.

В іншій частині постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2008 року у справі  №3-16185/09 залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація