Копія:

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ.

25 березня 2010 р.                                                                      м. Житомир

     Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого – підполковник юстиції Аксьонова В.Є.,

при секретареві Савчук А.Л.,

з участю державного обвинувача – старшого помічника військового прокуратура Вінницького  гарнізону майора юстиції Вахули Л.Я., підсудного ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  розглянув кримінальну справу про обвинувачення майора військової частини А 1134,

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Дебрецен, Угорщина, українця, з вищою освітою, не судимого, одруженого, на офіцерських посадах з липня 2000 року, проживає за адресою АДРЕСА_1,

 в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 410 ч. 1, 358 ч. 3 КК України.

     Судовим слідством військовий місцевий суд, -

                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем військової частини А 1231 та перебуваючи у службовому відрядженні в м. Києві, 28 грудня 2006 року в приміщенні залізничного вокзалу придбав у невстановленої особи бланки незаповнених квитанцій з відмітками відповідних печаток про проживання у туристичному готелі “Дружба” за №№ 092320, 1150, 092745, 356, 092769, 513, 092989, 986 з метою їх подальшого використання по прибуттю в частину і отримання грошових коштів у фінансовій частині, внісши в них відомості про проживання у вищевказаному готелі під час відряджень.

Прибувши з вищевказаного відрядження 29 грудня 2006 року ОСОБА_3 подав працівникам фінансової частини військової частини А 1231 заповнену невстановленою слідством особою квитанції № 092320 і № 1150 про проживання у вищезазначеному готелі “Дружба” і таким чином незаконно отримав державні кошти в сумі 240 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

В подальшому, протягом січня - лютого 2007 року ОСОБА_3 ще тричі вибував у відрядження в м. Київ.

В один з днів лютого цього ж року, за проханням ОСОБА_3, невстановленою слідством особою, були підроблені квитанції за №№ 092745, 356, 092769, 513, 092989, 986, в яких зазначалося, що ОСОБА_3 проживав в ДП Київський туристичний готель “Дружба” в періоди: з 23 січня по 02 лютого 2007 року; 06 по 09 лютого 2007 року; 13 по 16 лютого 2007 року.

Вищевказані підроблені квитанції 9 липня 2007 року ОСОБА_3, з метою отримати кошти, подав у фінансову частину військової частини А 1231 і 8 серпня цього ж року незаконно отримав 2160 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази які відповідають вищевикладеному. При цьому пояснив, що вчинив даний злочин в зв’язку з скрутним матеріальним становищем на той час та необхідністю повертати борги, які в нього виникли в зв’язку з відрядженнями.

Вина підсудного ОСОБА_3 у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які підсудним і іншими учасниками процесу не оспорюються.

За клопотанням підсудного, підтриманим іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності зі ст. 299 ч. 3 КПК України. При цьому їм було роз’яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Протиправні дії ОСОБА_3, в ході яких він, будучи військовослужбовцем військової частини А 1231, шляхом шахрайства, 29 грудня 2006 року та 08 серпня 2007 року заволодів іншим військовим майном - грошовими коштами військової частини А 1231 в сумі 2400 грн., суд кваліфікує за ст. 410 ч.1 КК України.

За ст. 358 ч. 3 КК України, суд кваліфікує дії ОСОБА_3, в ході яких він 09 липня 2007 року незаконно використав завідомо підроблені документи - квитанції за №№ 092745, 356, 092769, 513, 092989, 986, що надали останньому можливість незаконно отримати у військовій частині А 1231 грошові кошти в сумі 2160 грн.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає його щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих злочином збитків.

При призначенні покарання підсудному, суд також враховує, що під час проходження військової служби він характеризувався виключно позитивно, раніше ні в чому протиправному помічений не був.

Враховуючи вищевказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті 410 ч. 1 КК України, а також застосувати міру покарання без ізоляції від суспільства, а саме замість позбавлення волі призначити службове обмеження для військовослужбовців, в відповідності до ст. 58 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд, -

                                               ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 410 ч. 1 і 358 ч. 3 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:

за ст. 410 ч. 1  КК України, з застосуванням ст. 69 того ж КК  -  1  (один) рік позбавлення волі;

за   ст.   358   ч.  3   КК   України   -   у   вигляді   штрафу  в   розмірі   50   (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.  70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_3 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 1 (один) рік позбавлення волі.

У відповідності до ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_3 службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк, з відрахуванням із сум його грошового забезпечення 10 ( десяти ) відсотків в доход держави.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – “підписка про невиїзд”, - відмінити.

Судові витрати, пов'язані з проведенням комплексної почеркознавчої та технічної експертизи в сумі 751 ( сімсот п’ятдесят одна ) грн. 20 коп., - покласти на засудженого та стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази по справі, після вступу вироку в закону силу, зазначені на а.с. 80 - 103 т.1 - , зберігати при справі.

       Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення.

Дійсний за відповідним підписом.

Копія вірна:    Головуючий по справі

                         підполковник юстиції                            В.Аксьонов