ВИРОК

                                         ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ.                            Копія

16 березня 2010 року                                                                      м. Житомир

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого – підполковника юстиції Аксенова В.Є.,

при секретареві Перегуда О.В.,

з участю державного обвинувача - військового прокурора Житомирського  гарнізону полковника юстиції Курило П.М., потерпілого ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця строкової служби Житомирського військового інституту національного авіаційного університету (ЖВІНАУ),

солдата,

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в с. Радевичі Широковського району, Дніпропетровської обл., українця, із незакінченою вищою освітою, не одруженого, не судимого, призваного на  військову службу Інгулецьким РВК Дніпропетровської області в жовтні 2009 року,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч.2  КК України.

     Судовим слідством військовий місцевий суд

                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, являючись військовослужбовцем строкової служби ЖВІНАУ в порушення вимог ст.ст. 11, 49, 50, 128 статуту Внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, з метою принизити особисту честь і гідність, показати свою уявну перевагу та спричинити фізичний біль військовослужбовцю частини з яким не перебував в відносинах підлеглості, застосував нестатутні методи впливу щодо солдата ОСОБА_3

Так, 31 січня 2010 року близько 23 години, в спальному приміщенні № 14 казарми 9 навчального центру ЖВІНАУ, ОСОБА_4 будучи невдоволеним виконанням службових обов’язків солдатом ОСОБА_3, наніс йому один удар рукою в обличчя. Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження в вигляді синця та поверхневої забійної рани на обличчі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази відповідні вищевикладеному. При цьому пояснив, що застосував нестатутні методи впливу до ОСОБА_3, в зв’язку з поганим виконанням службових обов’язків останнім.

Вина підсудного ОСОБА_4 у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які підсудним і іншими учасниками процесу не оспорюються.

За клопотанням підсудного, підтриманим іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності зі ст. 299 ч. 3 КПК України. При цьому їм було роз’яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Протиправні дії ОСОБА_4 в ході яких він, будучи військовослужбовцем строкової служби, 31 січня 2010 року близько 23 години, в спальному приміщенні № 14 казарми 9 навчального центру ЖВІНАУ, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, ст. ст. 11, 49, 50, 128 статуту Внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, щодо військовослужбовця ОСОБА_3, що виявилося в заподіянні останньому легкого тілесного ушкодження, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_4, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд також враховує, що він злочин скоїв вперше, до служби в армії та під час її проходження характеризується позитивно, раніше ні в чому протиправному помічений не був, потерпілий претензій до нього не має, негативних наслідків від його дій не настало.

Враховуючи вищевказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 ст. 69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 406 ч. 2 КК України, а саме арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд, -

                                               ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_4 визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді арешту строком на два місяці.

  Запобіжний захід засудженому – “ нагляд командування частини ” - до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

  Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту поміщення його на гауптвахту Центрального управління ВСП по місту Києву і Київській області.

       Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення.

Дійсна за відповідним підписом.

Копія вірна :    Головуючий по справі

                         підполковник  юстиції                                                      В.Є. Аксьонов