Справа №2-2134-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року                              місто Київ

Солом’янський районний суд міста Києва під головуванням судді Мельника В.В. при секретарі Глушко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

  в с т а н о в и в :

    У квітні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив розірвати шлюб з відповідачкою, посилаючись на те, що за час перебування у шлюбі їхнє спільне життя з відповідачкою не склалося, за час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, суперечки та непорозуміння, що призвело в кінцевому результаті до розладу подружніх стосунків, втрати почуття поваги та довіри один до одного.

Також позивач зазначав, що вони припинили подружні стосунки. Вважає, що шлюб потрібно розірвати, оскільки збереження сім’ї та примирення є неможливим.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив про його задоволення, шлюб між ним та відповідачкою розірвати.  

У судовому засіданні відповідачка позов визнала, просила шлюб між нею та позивачем розірвати.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

    Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 08 жовтня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві (актовий запис №1636), від даного шлюбу подружжя має малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв’язку з укладенням шлюбу.

Сторони досягли спільної згоди щодо виховання дитини, після розірвання шлюбу дитина залишається проживати з матір’ю.

Встановлено та це підтвердили сторони у судовому засіданні, що фактично шлюбні відносини між ними на даний час припинені.

Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї в умовах, що склалися, стали неможливими.

Враховуючи майновий стан кожного з подружжя й інші конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне покласти обов’язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту «б» пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в розмірі 17,00 гривень, при реєстрації розірвання шлюбу на позивача. Виходячи з наведеного, відповідачку від сплати мита необхідно звільнити.

Керуючись статтями 10, 60, 174, 208, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 08 жовтня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві /актовий запис №1636/ – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, стягнути з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) гривень на користь держави, ОСОБА_2 від сплати державного мита – звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                     Мельник В.В.