Справа 22-5636 Суддя 1 інстанції Єфименко В.
Категорія 2 Доповідач Бугрим Л.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого : Бугрим Л.М. Суддів Зінов"євой А.Г.
Біляєвої О.М. При секретарі Баклановій Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 5 квітня 2006 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення апелянта відповідача ОСОБА_3, позивача ОСОБА_1,перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтували тим, що у липні 2004 року відповідач ОСОБА_3 на підставі усної домовленості взяв у тимчасове користування належний їм підборщик РСМ -10 до комбайну СК- 5 « Нива» вартістю 8790 грн. для того щоб зібрати врожай, при цьому передав 400 грн, які є заставою . Однак, до цього часу відповідач у добровільному порядку не повертає підборщик до комбайну. Його вартість складає 8790 грн.. Такими діями відповідач спричинив і моральну шкоду. Просили суд витребувати від відповідача ОСОБА_3 підборщик до комбайну та стягути моральну шкоду у сумі 10000 грн.
Рішенням Великоновоселківського районного суду Донецької області від 5 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково .ОСОБА_3 зобов»язаний повернути позивачам підборщик марки РСМ-10 вартістю 1072 грн. .У разі відсутності його у натурі відповідач зобов"язаний сплатити його вартість. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди стягнуто кожному по 3000 грн.. Окрім того стягнуті витрати по сплаті держмита у сумі 51 грн та витрати на послуги експерта у сумі 156 грн. З ОСОБА_3 , на користь держави стягнуто 30 грн. судового збору
На зазначене судове рішення ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга, у якій він просить рішення суду скасувати та відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не довів суду про те ,що він брав у тимчасове користування підборщик РСМ-10,тоді як він брав підборщик марки ППТ-3А.Суд не врахував те ,що ОСОБА_1 він передав 400 грн., які компенсували вартість цього підборщика.Позивач не надав доказів з приводу спричинення моральної шкоди,. Також суд незаконно стягнув з нього збиткі на користь Сильченко Н.Г, яка не зверталась до нього з таким позовом.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, посилався на те, що йому було передано підборщик до комбайну не марки РСМ-10, а марки ППТ-ЗА, який у нього вкрадено невідомими особами Окрім того, він також посилався на те, що ОСОБА_2 позовні вимоги не заявляла,а судом було стягнуто суми і на її користь.
ОСОБА_1 просив рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити, оскільки відповідачу передав у користування підборшик до комбайну марки РСМ-10 ,а не інший. Письмового договору не складено, доказів про те, який саме підборщик було передано у нього немає.Підборщик належить йому та його дружині ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності
ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, рішення суду - скасуванню, а по справі слід постановити нове рішення ,яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того ,що позивачам на праві сумісної приватної власності належить комбайн « Нива» та підборщик до нього марки РСМ-10, а оскільки цей підборщик було передано відповідачеві у тимчасове користування, і строк цього користування скінчився, то ОСОБА_3 зобов»язаний повернути підборщик саме цієї марки, або сплатити його вартість у разі відсутності у натурі.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений на неповно дослідженних обставинах та неперевірених фактах.
Зокрема, на підтвердження доводів про те ,що комбайн « Нива « та підборщик до нього марки РСМ-10 належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 діючий і в інтересах ОСОБА_2 по довіреності . посилався на товаро- транспортну накладну відносно придбання комбайну « Нива» .
Між тим ,з даної накладної вбачається, що комбайн « Нива» марки СК- 5 у квітні 1993 року було придбано господарством ОСОБА_2, яка є головою фермерського господарства /.а.с.9 \ 3 платіжного доручення від 19 квітня 1993 року вбачається що комбайн « Нива» СК-5 придбало колективне фермерське господарство ОСОБА_2 та сплатило за нього 4650000 карбованців./ а.с. 10/
Вточнючи ці обставини, апеляційний суд додатково витребував відомості ,щодо належності комбайну « Нива» на час розгляду справи судом першої інстанції.
Зокрема ,згідно з довідкою обласної інспекції держтехнагляду по Великоновоселківському району зерноуборочний комбайн « Нива» 1993 року випуску заводський номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, належить колективному фермерському господарству « Мрія»,зареєстрований за КХФ « Мрія» 9 березня 2006 року та знятий з обліку 15 травня 2006 року./ а.с. 95 /
Згідно довідки ,яку видала голова КФГ « Мрія» ОСОБА_2 зазначений комбайн СК - 5 « Нива» знаходиться на балансі КФГ « Мрія».Також на балансі цього господарства числиться підборщик марки РСМ-10,однак, у господарстві він фактично відсутній, оскільки знаходиться у незаконному володінні ОСОБА_3 і тому з цього приводу до суду звернувся її чоловік /а.с. 92 /.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію зерноуборочного комбайну / реєстраційний номер 06499 ТК /власником комбайна СК-5 « Нива» є КФГ « Мрія»а.с.93/
Таким чином, надані суду докази підтверджують факт власності на комбайн та на спірний підборщик до нього РСМ-10 колективного фермерського господарства « Мрія»,тому висновок суду про те, що комбайн СК-5 « Нива» є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1та ОСОБА_2 у зв»язку з чим у них виникло право на витребування майна з чужого незаконного володіння- є помилковим , та таким ,що не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно зі ст. 50 Закону України « Про власність» власник має право требувати повернення / виндикації/ належного майна з чужого незаконного володіння,тобто право витребування майна з чужого незаконного володіння належить власнику цього майна.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не є власниками спірного майна, а тому у них у відповідності з вимогами зазначенного закону не виникло право на витребування майна з чужого незаконного володіння,та на пред»явлення інших похідних вимог, оскільки таке право належить лише власнику майна.
Враховуючи наведене та виходячи з вимог п.1, п.З ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд вважає можливим постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у зв»язку з безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст ст. 307 ч.1 п. 2 , 309 ч. 1 п. 1, п. З, 314 ч.2 ,316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 5 квітня 2006 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди- скасувати.
Відмовити у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягненні моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців після набрання чинності.