Справа №22-5621-2006 Категорія 21
Головуючий у 1 інстанції Дмитрієв П.О. Доповідач Олєйникова Л.С.,
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2006року Апеляційний суд Донецької області
у складі:головуючого судді Бугрим Л.М.,
Суддів Олєйникової Л.С.,
Зінов"євої А.Г.,
При секретарі Баклановій Ю.В.,
В присутності сторін, Розглянув у відкритому судовому засіданні місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Шахтарську/далі Фонд/ про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ: В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом,посилаючись на те,що шкідливими умовами виробництва йому спричинена моральна шкода.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те,що більш 24 років він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних посадах. Працюючи в умовах впливу несприятливих факторів він захворів та висновком МСЕК від 18 червня 2003 році йому вперше встановлено професійне захворювання -пневмоконіоз з частковою втратою працездатності на 20% безстроково .
Погіршення стану здоров"я у зв"язку з професійним захворюванням привело до фізичних страждань,переживанням по безстроковій втраті працездатності, здоров"я, позбавлення можливості у повному обсязі реалізувати своє право на працю.
В судовому засіданні ОСОБА_1свої вимоги підтримав,просив стягнути моральну шкоду 33000 грн.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2006 року вимоги ОСОБА_1 задоволені частково та з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Шахтарську на його користь стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди ,пов"язаною з ушкодженням здоров"я на виробництві 12000 грн.
Не погодившись з рішенням суду виконавча дирекція Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві в місті Шахтарську подали апеляційну скаргу.В апеляційній скарзі відповідач оспорює обгрунтованість рішення суду,просить його скасувати,як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказав,що позивачем не надано доказів про спричинення моральної шкоди. Крім того,з 1 січня 2006 року діє ЗУ „Про бюджет на 2006 рік"котрим призупинено дія Закону „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування ..."в частині моральної шкоди.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі і просив її задовольнити,скасувати рішення суду та відмовити позивачу в задоволенні вимог.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги ФСС.Просить апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю -доповідача ,сторони,дослідивши матеріали цивільної справи,апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга Фонду підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопаду 2002 року,п. «е» ст.21 і ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях , що послужили причиною втрати працездатності « від 23 вересня 1999 року з наступними змінами і доповненнями /далі Закону України/,а також з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-9/2004 страхові виплати за моральну шкоду ,при наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому,повинні провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійний захворювань України.
При вирішенні справи судом першої інстанції обгрунтовано встановлено,що більш 24 років ОСОБА_1 працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних посадах. Працюючи в умовах впливу несприятливих факторів він захворів та висновком МСЕК від 18 червня 2003 році йому вперше встановлено професійне захворювання - пневмоконіоз з частковою втратою працездатності на 20% безстроково.
Погіршення стану здоров"я у зв"язку з професійним захворюванням привело до фізичних страждань,переживанням по безстроковій втраті працездатності, здоров"я, позбавлення можливості у повному обсязі реалізувати своє право на працю.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві внаслідок професійного захворювання моральної шкоди.
Між тим,визнаючи розмір моральної шкоди,судом першої інстанції не враховані роз"яснення,що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.,з наступними змінами та доповненнями,де вказано,що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань,стан здоров"я потерпілого,тяжкість заподіяної травми,наслідки тілесних ушкоджень,істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При цьому судом першої інстанції враховано,що втрата працездатності та здоров"я порушило нормальні життєві стосунки позивача ,потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом з тим,апеляційний суд вважає,що доводи,приведені в рішенні суду не дають підстав для стягнення суми моральної шкоди у розмірі 12000 грн.
На підставі ст..41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод,суд повинен керуватися засадами розумності ,виваженості та справедливості, апеляційний суд вважає,що зазначені обставини дають підстави для зменьшення моральної шкоди на користь ОСОБА_1до 7000 гривень.
При цьому апеляційний суд керується засадами розумності ,виваженості та справедливості.
Всупереч доводам апеляційної скарги ФСС та відповідно до статті 64 Констуційни права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені ,крім випадків ,обмежених Конституцією. Згідно ст.46 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків..." Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків,має автономну,незалежну від будь-чого систему фінансування.Фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців та інших внесків ,які не включаються до складу Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного,апеляцыйну скаргу Фонду слід задовольнити частково,рішення суду в частині стягнення розміру компенсації моральної шкоди змінити,в рештій частині рішення суду залишити без змін.
Відповідно до п.З ст.З09 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постановлює нове рішення або змінює його,якщо є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.3,309 п.3,313,314 ч.2 п.1,316 ЦПК України ,апеляційний суд
ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні в місті ШахтарськуДенецької області задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2006 року змінити та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україні в місті Шахтарську на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути 7000/сім тисяч/ гривень. В рештій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.