Справа 22- 5116                                      Суддя 1 інстанції Кулик Т.Г.

Категорія 26                                         Доповідач Бугрим Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі

Головуючого Бугрим Л.М Суддів Зінов"євої А.Г.

Біляєвої О.М. При секретарі Баклановій Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 березня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про виселення, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на частину будинку та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку.

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення ОСОБА_1, його представника ОСОБА_5,ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 березня 2006 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про права на спадщину недійсними,визнання права власності на частину будинку.

Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом виданними на ім"я ОСОБА_1.та ОСОБА_6 23 листопада 1992 року за реєстром НОМЕР_1 та 12 серпня 2005 року за реєсром НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_1.Встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_2, ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення відмовлено.

На зазначене судове рішення ОСОБА_1 подана апеляційна скарга у якій він   просить рішення суду скасувати, відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, а його вимоги про виселення задовольнити. В обгрунтування скарги апелянт посилався на те,що суд дав невірну оцінку зібраним доказам, його брат та сестра не надали суду переконливих доказів з приводу того, що вони в установленому законом порядку прийняли спадщину.а тому у них не виникло права на спадщину.Просив виселити із спірного будинку сестру з племінником.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представникОСОБА_5 вказували на те,що апелянту належить право власності у порядку спадкування на 2/3 частини будинку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 1/6 частині будинку,оскільки після смерті батька вони не проживали у спірному будинку, а поселились у ньому лише у 1996 році. Речі які успадкували брат та сестра не мають цінності.Суд дав невірну оцінку зібраним доказам.

ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без зміни , посилалась на на те,що після смерті батька вона та її брат ОСОБА_4 успадкували частку майна,окрім того після смерті батька вона приїхала з Півночі та поселилась у спірному будинку разом з матір"ю,брат ОСОБА_4 проживав в літній кухні. На час смерті батька та матері менший брат ОСОБА_1 був ще неповнолітнім.,тому вона з братом догядали за ним.Про те,що брат ОСОБА_1 ,оформив спадщину ні її, ні сташому брату було невідомо,дізналися коли було заявлено позов про виселення. Між ними була домовленість ніколи,ні за яких обставин не продавати батьківський будинок,щоб у ньому зміг будь хто з них у слушний час знайти притулок.

Аналогічні пояснення суду дав ОСОБА_4,який вказував на те,що на час смерті батька він проживав у літній кухні спірного будинку зі своєїю сім"єю,прийняв спадщину фактично, окрім того, йому були передані де-які речі батька, робочий інструмент. Після смерті матері він також проживав у цьому будинку, користувався спадковим майном.Вважав ,що прийнявши спадщину як після смерті батька так і матері, має право на 1/3 частку спірного будинку На час смерті батьків менший брат ОСОБА_1 був неповнолітнім , тому він з сестрой його виховували та доглядали. Про те,що менший брат оформив будинок на своє ім"я йому було невідомо.Іншого житла не він , ні його сестра не мають.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 березня 2006 року-залишенню без зміни з наступних підстав.

Розглядаючи справу ,суд першої інстанції правильно встановив факти та обставини, характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив надані докази, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував матеріальний закон.

Зокрема, судом було встановлено,що батьки сторін подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 знаходились у юридичному шлюбові та їм на праві спільной сумісної власності належав жилий будинок АДРЕСА_1.

Сторони : ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги у відповідності з вимогами ст. 529 ЦК України /у редакції Закону 1963 року,яка діяла на час спірних правовідносин/

На час смерті ОСОБА_8,- батька сторін у спірному будинку проживали мати ОСОБА_6, ОСОБА_1 / які були прописані/, а також у літній кухні цього будинку проживав ОСОБА_4 з сім"єю без прописки , який після смерті батька отримав у свою власність робочий інструмент батька .ОСОБА_2 приїхала на поховання батька з Півночі, проживала де-який час у будинку, отримала у свою власність речі батька: книги, окуляри, посуд, кухонну меблю,шафу .

На час смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірному будинку проживали ОСОБА_2, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_1, які вступили в фактичне управління часткою майна, яке залишилась після смерті матері.

Зазначені обставини частково були підтверджені і позивачем ОСОБА_1,який визнавав   право на спадкове майно за братом та сестрою лише після смерті матері, а також підтверджені показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 / а.с.115-116 /. Іншим свідкам допитаним судом ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 нічого не було відомо про те чи брали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яке майно після смерті батьків.

Таким чином, набуті судом докази давали суду першої інстанції підстави для висновку про те,що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 також прийняли спадщину фактично після смерті батька та матері у відповідності з вимогами ст. 549 ЦК України,/ у редакції закону 1963 року яка діяла на час спірних правовідносин./, а тому суд прийшов до обгрунтованного висновку про те,що у них виникло право на спадщину разом з іншими спадкоємцями і у зв"язку з чим визнав свідоцтва про право власності на спадщину за законом недійсними та визнав право на спадкове майно у рівних частках за кожним із спадкоємців.

Судом дана належна оцінка добутим доказам,рішення суду постановлено у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про те ,що суд дав невірну оцінку доказам,не врахував показання свідків , а тому зробив невірні висновки є непереконливими. Допитанним судом свідкам не було відомо про те, які речи після смерті батьків залишили собі ОСОБА_2та ОСОБА_4,однак вони вказували на те,що після смерті матері у будинку поселилась ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене і керуючись ст ст. 307 ч.1 п.1, 308,313, 314 ч.1 п. 1, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 березня 2006 року постановлене по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про виселення, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на частину будинку та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку - без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею чинності.