Справа №   2-1175/2010 р.                                                                                                                                      

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  23 червня 2010 р.                                                                        Біляївський районний суд

                                                                                                                    Одеської області

в складі : головуючого - судді Андреєва Е.О.

при секретарі   Довженко І.С.

з участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м.Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ « Чорномор`є Плюс « про розірвання договору та стягнення коштів   , суд -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся  до суду із позовом  , стверджуючи, що 12 січня 2006 року він уклав з ТОВ « Чорномор`є Плюс « договір №73 про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, за умовами якого позивач інвестував власні кошти , а відповідач зобов`язався здійснити будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,69 кв.м. на 3-му поверсі жилого будинку в АДРЕСА_1 . Вартість квартири , відповідно до п.2.2 вказаного договору складала еквівалент 22845 доларам США, що були сплачені позивачем у гривні  за курсом НБУ на день внесення грошей до каси банку. Відповідач в свою чергу зобов`язався здійснити будівництво та ввести в експлуатацію будинок АДРЕСА_1 Біляївського району. Посилаючись на те, що свої зобов`язання за вищевказаним договором відповідач не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою про його розірвання та стягнення з останнього грошових коштів , що були предметом договору за курсом НБУ на час ухвалення рішення, а також понесених ним витрат по оплаті комісії банку та судових витрат.

    Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала в повному обсязі, підтримавши доводи позивача, викладені ним в позовній заяві.

     Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, подавши на нього відповідні письмові заперечення, пояснивши при цьому, що сам позивач порушив істотні умови договору, не сплативши відповідні платежі у обумовлені сторонами строки, що спричинило затримку будівництва. В даний час будинок АДРЕСА_1 знаходиться в недобудованому стані, але відповідачем приймаються заходи щодо завершення його будівництва.    

  Вислухавши у судовому засіданні пояснення  представників сторін,  вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

   Як встановлено в судовому засіданні , 12 січня 2006 року сторони уклали договір №73 про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, за умовами якого позивач інвестував власні кошти в сумі , еквівалентній 22845 доларам США, а відповідач зобов`язався здійснити будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,69 кв.м. на 3-му поверсі жилого будинку в АДРЕСА_1(а.с.4-19) . Вартість квартири , відповідно до п.2.2 вказаного договору складала 118794 грн. в  еквіваленті 22845 доларам США, що були сплачені позивачем у гривні  за курсом НБУ на день внесення грошей до каси банку. Відповідач, в свою чергу згідно із п.1.3 договору  зобов`язався здійснити будівництво та ввести в експлуатацію будинок АДРЕСА_1 Біляївського району в строк до 1-го кварталу 2008 року. Як вбачається із наданих суду доказів, позивач виконав свої зобов`язання за договором, сплативши відповідачу оговорену в договорі суму, однак відповідач свої зобов`язання не виконав, істотно порушивши умови договору. Зазначені обставини підтвердила у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, яка пояснила, що будинок АДРЕСА_1 до цього часу відповідачем не добудований і не зданий в експлуатацію. При цьому вона не заперечувала факт оплати позивач оговореної в договорі суми вартості квартири.

  Відповідно до ст.651 ч.2 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення договору , коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Згідно із ст.653 ч.5 ЦК України якщо договір буде розірваний у зв`язку із істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона вправі вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

  З урахуванням вищеназваних положень закону, суд вважає , що відповідач істотно порушив умови договору № 73від 12.01.2006 р. про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, а тому він підлягає розірванню з стягненням з відповідача грошових коштів , сплачених позивачем на його виконання в сумі , еквівалентній 22845 доларам США за   НБУ на час ухвалення рішення складає 180 932,40 грн.

  Посилання ж представника відповідача  на те, що позивач не вправі вимагати повернення грошових коштів в сумі еквівалентній 22845 доларам США за курсом гривні, встановленим НБУ на час ухвалення рішення суду, суд вважає безпідставними, так як із змісту укладеного між сторонами договору( п.п.2.1,2.2)  вбачається, що вартість квартири, визначалася в еквіваленті до іноземної валюти –долару США і підлягала корегуванню у разі зміни курсу гривні, встановленому  НБУ щодо  долару США.

  Окрім того, відповідно до положень ст.524 ч.2 ЦК України сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Згідно із ст.533 ч.2 ЦК України у разі, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті,, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений договором або законом.  За умовами договору, визначена в ньому сума підлягає корегуванню у разі зміни курсу гривні, встановленому НБУ до долару США, а тому позивач вправі вимагати повернення йому грошових коштів за курсом НБУ, встановленим на час ухвалення рішення.

     Є також безпідставними твердження представника відповідача про порушенням позивачем істотних умов договору через порушення ним строків внесення платежів за договором, так як останньою не заперечувався факт сплати ще в 2007 році всієї суми обумовлених платежів за договором. Однак, відповідачем весь час з моменту внесення необхідних платежів не ставилося питання про розірвання договору з цих підстав.

    В той же час , суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 183 грн. , витрачених ним на оплату послуг комісії банку, так як стягнення зазначених витрат не обумовлено умовами договору та діючим законодавством.

      З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з вищевказаних підстав, і на  користь останнього  з відповідача також підлягають стягненню понесені ним судові витрати в сумі 1820 грн.

  Керуючись 524,533,611,623,651,653  ЦК України,  ст.ст. 10,11,60,209, 212-215,218 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

  Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Розірвати договір № 73 про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, укладений 12.01.2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ « Чорномор`є Плюс «.

Стягнути з ТОВ « Чорномор`є Плюс » на користь ОСОБА_3 180 932,40 грн. та 1820 грн. понесених ним судових витрат, а усього стягнути з відповідача 182 752,40 грн.

  В іншій частині позову відмовити.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України через Біляївський районний суд.

Суддя Біляївського районного суду                                                                           Е.О.Андреєв