Справа №22-6722/06 р.                                               Головуючий у 1 інстанції - Черткова Л.О.

Категорія-41                                                          Доповідач-    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                 Бугрим Л.М.

суддів:                                           Олєйникової Л.С.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:       Баклановій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Докучаєвського міського суду від 15 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Докучаєвського міського суду від 15 травня 2006 р. було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1: ОСОБА_2, як директора державного комунального автопідприємства було зобов'язано виплатити позивачці вихідну допомогу у розмірі 1000 грн. Крім того, з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову компенсацію у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 грн., в іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачка посилалася на те, що суд помилково вважав вихідну допомогу разовою виплатою, що стало підставою для відмови у нарахуванні компенсації у зв'язку з несвоєчасною її виплатою. Крім того вважала, що суд дав неправильну оцінку її моральним стражданням, які їй були спричинені порушенням трудового законодавства.

У судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала частково в частині відшкодування моральної шкоди. Просила грошову компенсацію за заподіяння моральної шкоди стягнути у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, позивачку, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд за таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що з 20 жовтня 2005 р. по 8 лютого 2006 р. позивачка знаходилася у трудових правовідносинах з державним комунальним автопідприємством „ДАП", після чого була звільнена на підставі п. 6 ст. 40 КЗПП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. Між тим, після звільнення, у порушення вимог ст. 116 КЗПП України, розрахунки з нею проведені не були і вихідна допомога до тепер не виплачена. Виходячи з наведеного, суд зобов'язав директора підприємства ОСОБА_2 виплатити вихідну допомогу без нарахування компенсації у зв'язку з несвоєчасною її виплатою, оскільки вказана виплата являється разовою і нарахування на неї компенсації не передбачено діючим законодавством. Також з урахуванням наданих доказів, оскільки мають місце порушення трудового законодавства, суд стягнув з ОСОБА_2 грошову компенсації у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Між тим такі висновки суду являються передчасними.

Як вбачається з матеріалів справи, форма власності підприємства, з яким позивачка знаходилася у трудових відносинах є державною. Згідно розпорядження Докучаєвського міського голови, довідки Донецького обласного управління статистики та Статуту державного комунального автотранспортного підприємства „ДАП", останнє являється юридичною особою і на посаду директора призначається фізична особа на підставі контракту.

Таким чином, виходячи з наведеного, саме у юридичної особи - автотранспортного підприємства „ДАП", в разі обґрунтованості вимог ОСОБА_1, виникають відносно останньої певні права та обов'язки. На вказані обставини суд не звернув уваги і не притягнув до участі в справі належного відповідача.

Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, яких не було притягнуто до участі в справі, що відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий судовий розгляд. Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України, резолютивна частина рішення

має містити висновок суду по суті позовних вимог. Згідно позовної заяви ОСОБА_1 вона вимагає здійснення з нею у повному обсязі розрахунків, тоді як суд замість стягнення певних сум на її користь, покладає на директора зобов'язання провести відповідні виплати, що у разі набрання законної сили рішення ускладнює його виконання.

Суду також необхідно було вирішити питання про розподіл судових витрат, відповідно до норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307, 311 ч.1 п. 4, 313, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Докучаєвського міського суду від 15 травня 2006 року скасувати та справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.