Справа №22-6465/06 р. Категорія-21

Головуючий у 1 інстанції - Переверзева Л.І. Доповідач -    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                   Бугрим Л.М.

суддів:                                            Олєйникової Л.С.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:      Баклановій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу (далі АТЗТ) „1-й Донецький авторемонтний завод" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ворошиловському районі м. Донецька (далі Фонд) про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1, пред'явлений до АТЗТ „1-й Донецький авторемонтний завод" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди: на його користь з Фонду було стягнуто грошову компенсацію у розмірі 7500 грн.

Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги Фонд посилався на те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, факт наявності якої повинно бути підтверджено висновком МСЕК. Також вважають, що вони являються неналежним відповідачем, оскільки професійне захворювання позивачу було встановлено до 1 квітня 2001 р., тобто до введення в дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 р." дію норм вищевказаного Закону, які передбачають відшкодування моральної шкоди зупинено.

Представники Фонду у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.

Позивач та відповідач АТЗТ „1-й Донецький авторемонтний завод" проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку.

При розгляді справи судом було встановлено, що з 1976 р. по 2002 р. позивач знаходився у трудових відносинах з АТЗТ „1-й Донецький авторемонтний завод". В результаті виконання службових обов'язків у шкідливих умовах, він отримав професійне захворювання: хронічна туговухість, за якою на підставі висновку МСЕК від 31.05.2005 р. йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності.      

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув грошову компенсації з Фонду, оскільки незважаючи на наявність захворювання до введення в дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", як професійне захворювання, що потягло за собою втрату професійної працездатності вперше воно встановлено лише з 12 квітня 2005 р.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, оскільки вони безпідставні. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпшого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.

Також не можуть бути прийнятими до уваги посилання Фонду на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 р.", яким призупинено дію норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а кошти, які надходять до Фонду не є бюджетними.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, розмір моральної шкоди встановлено в межах діючого законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку (діагноз, процент втрати працездатності, наслідки, тощо). Розмір грошової компенсації визначено з урахуванням принципів розумності та достатності і відповідно до доказів, передбачених постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Ворошиловському районі м. Донецька відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.