Справа №22ц-4739-2006 Категорія 23
Головуючий у 1 інстанції Варенко О.П. Доповідач Олєйникова Л.С.,
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Бугрим Л.М.,
Суддів Олєйникової Л.С.,
Зінов"євої А.Г, При секретарі Баклановій Ю.В. В присутності сторін,
Розглянув у відкритому судовому засіданні місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ: В лютому 2006 року ОСОБА_2звернулася до суду з вказаним позовом,посилаючись на те,що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 їй спричинено матеріальну і моральну шкоду.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2005 року відповідача ОСОБА_1було визнано винним за ст. 125 ч.2 за заподіяння ій легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я .Під час того,як відповідач її бив,він розбив її посуд на суму 570 грн.
Позивачка також вважала,що злочинними діями ОСОБА_1 завдав їй і моральні страждання,пов"язані з розладом її душевного спокою і звичайного способу життя.
В судовому засіданні ОСОБА_2свої вимоги підтримала,просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду 570 грн., та моральну шкоду 5000 грн.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2006 року вимоги ОСОБА_2 задоволені частково та з ОСОБА_1 на її користь стягнуто матеріальну шкоду 570 грн,моральну шкоду 1500 грн.,на користь держави судовий збір 51 грн. та 8 грн.50 коп..
Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення,котрим відмовити позивачці в позові.,посилаючись на те,що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує,що на його думку позивачка не довела,що у неї був спірний посуд,що він належить тільки їй та вважає ,що накладна не може бути доказом про те,що позивачка володіла майном .Крім того,він вважає,що якщо посуд був,то він був придбаний в період шлюбу.На його думку висновки суду про моральні страждання позивачки також не відповідають фактичним обставинам справи.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги,просить її задовольнити,рішення суду скасувати та постановити нове рішення,котрим відмовити позивачці в позові.
Позивачка проти доводів апеляційної скарги заперечувала ,просила її відхилити,а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю -доповідача ,сторони ,дослідивши матеріали цивільної справи,вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановою нового рішення з наступних підстав.
Згідно статті 213 ЦПК України в редакції 2004 року рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства,вирішив справу згідно із законом.Обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того,що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1позивачці спричинено матеріальну і моральну шкоду.З огляду на це,суд вважав,що відповідач спричинив позивачці матеріальну шкоду у розмірі 570 грн та моральну шкоду в розмірі 1500 грн.,оскільки під час того,як ОСОБА_1 бив ОСОБА_2,він розбив її посуд на суму 570 грн.та з одержаними травмами позивачка зазнавала фізичні та моральні страждання.
Однак погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна,оскільки суд не довів обставин,що мають значення для справи,які суд вважав встановленими.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода,завдана неправомірними діями фізичної особи,а також шкода,завдана майну фізичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою,яка її завдала.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено сторонами,що вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2005 року ,який набрав чинності 27 вересня 2005 року,відповідача ОСОБА_1 визнано винним за ст. 125 ч.2 за заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я .Під час того,як відповідач її бив,він розбив її посуд .
Між тим,апеляційний суд вважає,що позивачкою не надано доказів та не доведено ,який посуд ,що належав саме позивачці розбив відповідач та його вартість.
Накладна від 20 листопада 2004 року, яка надала позивачкою як доказ придбання ОСОБА_2 вЧП ОСОБА_3 посуду на загальну суму 570 гривнів посуду, не може взято до уваги, бо відповідно до п. 1.18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтергації України від 11 березня 2004 року №98 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №379/8978 розрахунки з покупцями здійснюються через реєстратори розрахункових операцій та в іншому порядку відповідно до законодавства.Разом з товаром покупцю в обов"язковому порядку видається розрахунковий документ /касовий чек,товарний чек/,який засвідчує факт купівлі та надання послуг.
Товарний чек виписується у двох примірниках,один з яких видається покупцю і містить номер або найменування торговельного підприємства,назву та гатунок товару,його ціну,дату продажу,прізвище,ініціали продавця та його підпис.
Касовий чек або товарний чек позивачкою ОСОБА_2 про купівлю набору посуду ,двух наборів стаканів,двух наборів тарілок,чайного сервизу,набору рюмок на загальну суму 570 грн.не надано.
Других доказів позивачкою не надано та в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає,що позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди необгрунтований та в його задоволенні слід відмовити.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями,відшкодовується в повному обсязі особою,яка її завдала.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того,що в зв"язку з одержаними травмами ОСОБА_2 зазнавала фізичні і моральні страждання,пов"язані з розладом її душевного спокою і способу життя ,порушено звичайний уклад життя позивачки.
Пунктом З Постанови Пленунму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/ шкоди від 31 березня 1995 року №4,зі змінами ,внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 встановлено,що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ,заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягами,зокрема:у приниженні честі,гідності,престижу або ділової репутації,моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я,у порушенні права власності/в тому числі інтелектуальної/,прав,наданих споживачеам,інших цивільних прав,у зв"язку з незаконним перебуванням під слідством і судом,у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя,порушенні стосунків з оточуючими людьми,при настанні інших негативних наслідків.
Апеляційний суд вважає,що позивачкою не доведено внаслідок яких моральних,фізичних страждань або інших негативних явищ полягає заподіяна їй моральна шкода,тому в позові про відшкодування моральної шкоди слід також відмовити.
З урахуванням викладеного,апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково,рішення суду скасувати.
Відповідно до п.2 ст.309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постановлює нове рішення або змінює його,якщо суд не довів обставин,що мають значення для справи ,які суд вважав встановленими.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.3,309 п.2,313,314 ч.2 п.1,316 ЦПК України ,апеляційний суд
ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2006 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.