Головуючий 1 інстанції Тарасенко С.Б.

Справа № 22-6438,  2006р. Доповідач Курило В.П.

Категорія 21

РІШЕННЯ Іменем України

18 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:......................

головуючого судді Курило В.П. суддів Саніковой О.С., Єлгазіной Л.П. при секретарі    Келемен І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, посилаючись на те, що він працював в підземних умовах 37 років на шахті „Кондратіївка" Горлівськой ДЛШ, із них 33 роки в якості прохідника і 4 роки крепільником. У зв'язку з важкими умовами праці він отримав професійне захворювання - сілікатоз інтеретиціальна форма, пізно розвинений бронхіт, легенева недостатність І-ІІ ступеня. Висновком МСЕК від 23 травня 2005р. за цими захворюваннями йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% і встановлена III група інвалідності безстроково.

Позивач вважає, що йому заподіяна також моральна шкода. Він втратив працездатність, визнаний інвалідом III групи, не може працювати за своєю спеціальністю, втрачена частина нормальних життєвих функцій його організму, він тривалий час вимушений проходити лікування в умовах стаціонару, приймати ліки, весь час він відчуває фізичний біль, слабкість, неможливість нормально двигатись, постійна задуха. Просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 28 000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 квітня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 грн.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань Микитівському районі м. Горлівки в просить рішення скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів спричинення йому моральних страждань, відповідачем нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати в повному обсязі. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював тривалий час на підземних роботах з тяжкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, у зв'язку з чим було ушкоджене його здоров'я. У зв'язку з важкими умовами, праці йому був  виставлений діагноз - сілікатоз інтеретиціальна форма, пізно розвинений бронхіт, легенева недостатність І-ІІ ступеня. Висновком МСЕК від 23 травня 2005р. за цими захворюваннями йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% і встановлена III група інвалідності безстроково.

Внаслідок отриманих професійних захворювань позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки він втратив працездатність, не може працювати за своєю спеціальністю, постійно відчуває фізичний біль і страждання, часто звертається за медичною допомогою і неодноразово проходив курс лікування. Висновком МСЕК йому встановлена група інвалідності, він необоротно втратив здоров'я, позбавлений нормальних життєвих зв'язків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до змісту ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, захворювання ОСОБА_1 є професійними, про що свідчать акт розслідування хронічного професійного захворювання, висновок лікувально-експертної комісії, відповідно до якого йому встановлений діагноз основний: сілікатоз, інтеретиціальна форма 1/1, пізнорозвинений бронхіт, легенева недостатність І-ІІ ступеня - професійні захворювання; діагноз супутній - атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією. Початкові явища церебрального атеросклероза. Висновком МСЕК від 23.05.2005р. йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із того, що позивач на 40 %; втратив професійну працездатність, визнаний інвалідом 3 групи та визначив розмір моральної шкоди в сумі 25 000 грн.

Але апеляційний суд вважає неможливим погодитися з розміром компенсації моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції. Визначена судом сума моральної шкоди частково компенсована позивачу чітким виконанням державою своїх обов'язків щодо сплати тих соціальних виплат, які передбачені ст. 34 вищезазначеного Закону. Враховуючи обсяг фізичних і душевних страждань, характер, ступінь та тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, наслідки отриманого професійного захворювання, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 10 000 грн.

При цьому суд керується принципами розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 квітня 2006 року змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання 10 000 ( десять тисяч) гривень.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення   суду   апеляційної   інстанції   набирає   законної   сили      з   часу   його

проголошення, але воно може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до

Верховного  Суду України  протягом  двох місяців  з дня набрання рішенням  суду апеляційної інстанції законної сили.    _____________