Справа № 2-434/2010 р.

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 червня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області  у складі:

головуючого - судді                         Семенюк Л.А.    

при секретарі                                   Унгурян Т.В.

за участю адвоката/ів/                    ОСОБА_1      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовом ОСОБА_2 до Кочкуватської сільської ради  Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на  земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, посилаючись на слідуючі обставини.

   ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кочкувате Татарбунарського  району Одеської області  померла мати позивачки – ОСОБА_3. Після її смерті залишилась земельна ділянка площею 6,96 га, розташована на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, засвідчена Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ІУ-ОД за № 080394 від 27.12.2002 року.  За життя, а саме 27.05.2009 року спадкодавець зробила розпорядження на випадок своєї смерті, яким заповіла останній земельну ділянку, площею 6,96 га, що розташована на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району.

   Позивачка своєчасно звернулася  до нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено у його видачі в зв'язку з відсутністю Витягу з державного реєстру земель присвоєнням земельної ділянки кадастрового номеру.            

  Крім цього, позивачка звернулась до Одеської регіональної філії “Центру Державного земельного кадастру” для отримання Витягу з державного реєстру земель, із якої 11.02.2010 року отримала письмового листа, в якому зазначено, що ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України за №174 від 02.07.2003 року, у зв'язку з чим земельним ділянкам, на які виготовлялися Державні акти на право приватної власності на землю в період до 01.09.2003 року, кадастрові номера не присвоювалися, інформація по земельним ділянкам до АС ДЗК не вносилась, а тому вищевказана філія не має змоги виготовити Витяг з державного реєстру земель по її заяві.    

    Крім позивачки, інших спадкоємців ні по закону, ні в порядку спадкування обов’язкової долі немає.

Зазначені обставини стали причиною звернення останньої  до суду з вказаним позовом про визнання за нею права власності на спадкову земельну ділянку.  

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.

Представник позивачки — ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав.

Представник Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вважаючи їх обґрунтованими та законними.

Вислухавши пояснення та доводи представника позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Копією заповіту від 27.05.2009 року (а.с.5) підтверджується, що позивачка є спадкоємцем по заповіту  на земельну ділянку площею 6,96 га, що розташоване на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району після смерті ОСОБА_3.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копією Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 080494 (а.с.7) підтверджується, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,96 га, розташованої на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1744 від 04.12.2009 року (а.с.8) вартість земельної ділянки площею 6,96 га, що належить ОСОБА_3 згідно Державного акту серії ІV-ОД №080394, складає 76690,64 грн.

З листа Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» №10-372/09 від 11.02.2010 року (а.с.11), адресованого позивачці, вбачається, що ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України за №174 від 02.07.2003 року, у зв'язку з чим земельним ділянкам, на які виготовлялися Державні акти на право приватної власності на землю в період до 01.09.2003 року, кадастрові номера не присвоювалися, інформація по земельним ділянкам до АС ДЗК не вносилась, а тому вищевказана філія не має змоги виготовити Витяг з державного реєстру земель по її заяві.    

З листа нотаріуса ( а.с.12 ) видно, що позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту у зв’язку з відсутністю витягу з державного реєстру земель відносно зазначеної ділянки.

         Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.

     Частина перша статті 1223 ЦК України передбачає право на спадкування осіб, визначених у заповіті.

     Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України.

    У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області залишилась земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 6.96 га, засвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серії  IV-ОД №080394, яка належала за життя ОСОБА_3 – матері позивачки, а остання є єдиним спадкоємцем по заповіту після її смерті. В зв’язку з ненаданням позивачкою Витягу з державного реєстру земель присвоєнням земельної ділянки кадастрового номеру, Татарбунарською державною нотаріальною конторою відмовлено останній у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку.

За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_2 має бути визнано право власності на земельну ділянку площею 6,96 га, засвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV - ОД №080394 від 27 грудня 2002 року, розташовану  на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що залишилась після смерті ОСОБА_3.  

Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 328,1216,1223,1233 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 6,96 га, що розташована  на території Кочкуватської сільської ради  Татарбунарського району Одеської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії  IV-ОД № 080394, виданого 27 грудня 2002 року ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

           Суддя                           Семенюк