Справа №11-509/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Лазаренко М.І.
Категорія ст. 186 ч.2 КК Доповідач Трейтяк О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року Колегія судців судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого САЛАЯ Г.А.
Суддів ТРЕЙТЯК О.П., ШИРОЯН Т.А.
з участю прокурора ШВАБ Л.В.
адвоката ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, українець,
громадянин України, мешканець мст. Гончарівське
Чернігівського району Чернігівської області, раніше
судимий: 1) 18.06.1996 року за ст.ст.206 ч.2, 141
ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення
волі; 2) 12.04.2001 року за ст.206 ч.2,3 КК України
до 4 років позбавлення волі, звільнений 24.12.2004
року умовно-достроково на 1 місяць 18 днів,
засуджений за ч.З ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.З
ст. 186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК
України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 125 КК України до
2 років обмеження волі, за ч.1 ст.263 КК України до 1 року 6 місяців
позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Бердськ Новосибірської області РФ, росіянин, громадянин України, мешканець мст. Гончарівське
Чернігівського району Чернігівської області, не судимий згідно ст.89 КК України,
засуджений за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зач.2 ст. 125 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілогоОСОБА_4, 1472 грн. відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_5, 100 грн. відшкодування матеріальної шкоди і 300 грн. відшкодування моральної шкоди; на користь Чернігівської районної лікарні 116 грн. 62 коп.; на користь військової частини 3120 - 159 грн. 89 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати 101 грн.71 коп. на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ; 128 грн. 15 коп. на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернігівській області.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати 101 грн. 71 коп. на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ.
Судом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнані винними в тому, що 06 грудня 2005 року біля 17 години ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на запрошення останнього перебували в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_3", яке знаходиться в мст. Гончарівське Чернігівського району, де розпивали спиртні напої. Коли офіціант приніс рахунок, ОСОБА_4 не розрахувався за замовлення в зв'язку з відсутністю коштів. На цьому ґрунті між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 потягнув ОСОБА_1 за куртку, в результаті чого останній, не втримавши рівновагу, перевернув стіл. Після цього ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 вийти на вулицю, де на відстані 4-х метрів від входу до кафе, в присутності інших громадян, які прийшли відпочивати до кафе, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 умисно нанесли ОСОБА_4 декілька ударів в область голови.
Через незначний проміжок часу, прийшовши до гуртожитку „ІНФОРМАЦІЯ_4" по вулиці Танкістів в мст. Гончарівське Чернігівського району, біля кімнати НОМЕР_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 умисно нанесли ОСОБА_4 численні удари руками та ногами в область голови, чим завдали йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а потім за пропозицією ОСОБА_1 відкрито заволоділи майном ОСОБА_4- мобільним телефоном „Сіменс С 65", шкіряною курткою, золотою обручкою, двома стартовими пакетами „Діджус" грошима в розмірі 100 грн., а всього на суму 1443 грн. ЗО коп., та пластиковою карткою на отримання заробітної плати банку „Аваль" і пластиковою карткою на отримання кредиту банку „Аваль", що не представляють матеріальної цінності для потерпілого.
28 грудня 2005 року близько 1 години ночі ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, вибив вхідні двері в квартиру 17 будинку 78 по вулиці Танкістів в смт.
Гончарівське Чернігівського району, проник в квартиру, де заподіявши ОСОБА_6 удар гітарою по голові, відкрито заволодів грошима в сумі 400 грн., які належать ОСОБА_7. січня 2006 року ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці Танкістів в смт. Гончарівське Чернігівського району зустрів неповнолітню ОСОБА_8 і запропонував їй поїхати погуляти. Отримавши відмову від ОСОБА_8, ОСОБА_3 безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почав її душити, а потім відпустив. Через незначний проміжок часу, перебуваючи біля гуртожитку ІНФОРМАЦІЯ_5" в смт. Гончарівське, ОСОБА_3 знову підійшов до неповнолітньої ОСОБА_8 та наніс їй удар рукою в область обличчя, завдавши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
9 січня 2006 року біля 18 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_6" в смт. Гончарівське Чернігівського району, безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, нацькував на продавця кафе собаку породи ротфеллер. На зауваження ОСОБА_9 щодо припинення незаконних дій, ОСОБА_3 натравив собаку на нього, а коли останній сховався в службовому приміщенні, розбив дзеркало та віконне скло біля службового приміщення кафе.
В цей же день ОСОБА_3, продовжуючи хуліганські дії, прийшов до кафе „ІНФОРМАЦІЯ_3" в смт. Гончарівське, де наніс удар головою в голову ОСОБА_9, чим завдав останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
На початку січня 2006 року ОСОБА_3 біля кафе „ІНФОРМАЦІЯ_7" в смт. Гончарівське Чернігівського району знайшов 12 проміжних патронів 5,45x39, які є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї, незаконно переніс їх до підвального приміщення свого будинку за адресою АДРЕСА_3 та зберігав без передбаченого законом дозволу. 15 лютого 2006 року ці патрони були виявлені та вилучені працівниками міліції.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_1 стверджує, що хуліганських дій він не
скоював, потерпілий до нього претензій не має та просить застосувати до
нього ст.ст.69, 75 КК України;
- адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 зазначає,
що з матеріалів кримінальної справи та судового слідства не витікає, що
ОСОБА_1 06.12.2005 року біля кафе „ІНФОРМАЦІЯ_3" здійснював
хуліганські дії, оскільки умислу на хуліганство у нього не було, бійка між
ними виникла на ґрунті їх особистих тимчасових відносин, суд не
встановив і не назвав осіб, в присутності яких здійснювався хуліганський
вчинок, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину,
передбаченого ст.296 ч.2 КК України, що суд безпідставно визнав
обтяжуючою обставиною вчинення злочину ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, недостатньо вивчив особу ОСОБА_1 і незрозуміло з яких підстав надав перевагу суперечливому факту, що ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання негативно, не врахував щире каяття ОСОБА_1 та визнання ним своєї вини, позицію потерпілого ОСОБА_1, який вибачив ОСОБА_1; наведені вище обставини. На думку захисника, є винятковими, при яких можливо застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та просить змінити вирок щодо ОСОБА_1, виключити з його обвинувачення ст. 296 ч.2 КК України і з урахуванням ст. 75 КК України призначити йому покарання не з безпосереднім позбавленням волі, а з випробуванням на час іспитового строку.
Щодо засудженого ОСОБА_3 вирок не оскаржений.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції і просили їх задовольнити, міркування прокурора про безпідставність доводів апеляцій і необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи у повному обсязі і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.
Засуджені як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 не заперечували тих обставин, що, вивівши ОСОБА_1 з кафе, наносили удари потерпілому поблизу входу до кафе і в присутності інших осіб, що прийшовши разом з ОСОБА_1 до гуртожитку, вони продовжували наносити йому удари в коридорі поблизу кімнати № НОМЕР_1, а потім забрали його речі. Засуджений ОСОБА_1 пояснив, що продавши мобільний телефон ОСОБА_1, гроші він витратив на відвідування кафе.
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 06 грудня 2005 року він, зустрівши ОСОБА_3, запропонував йому піти в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_3", в кафе до них підсів ОСОБА_1. Коли офіціант приніс рахунок, у нього не виявилося грошей, щоб розрахуватись. ОСОБА_3 був невдоволений і потягнув його за куртку, від чого він впав, а піднімаючись, зачепив стіл і перекинув його. ОСОБА_3 запропонував вийти на вулицю, він погодився. Поблизу входу до кафе. В присутності інших людей його вдарили ззаду і він впав, зверху на нього сів ОСОБА_1 і вони вдвох з ОСОБА_3 почали його бити. Потім він хотів сам піти додому, щоб взяти гроші та розрахуватись в кафе, але ОСОБА_3 і ОСОБА_1 пішли за ним. В гуртожитку, біля вхідних дверей до своєї кімнати, він виявив відсутність ключів. ОСОБА_3 почав висловлювати невдоволення і потягнув його за куртку, а ОСОБА_1 наніс йому удар, потім вони вдвох почали його бити, в основному по голові, від чого він втрачав свідомість. Коли перестали його бити, він почув, як хтось з них запропонував зняти з нього куртку, що вони і зробили, потім зняли обручку з пальця. Далі він втратив свідомість і куди поділися ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не знає.
Вина засудженого ОСОБА_1 також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_1, яка показала, що 06 грудня 2006 року вона бачила у сина мобільний телефон, якого зі його словами, він знайшов, а наступного дня вона дізналась, що побили ОСОБА_1 і, з'ясувавши, хто купив телефон у її сина, викупила телефон та віддала його в міліцію, протоколами відтворення обстановки та обставин події, де засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_1 пояснили та показали, яким чином вони заподіяли тілесні ушкодження ОСОБА_4 та заволоділи його майном (т.2 а.с.4-6, т. 1 а.с. 172-173), протоколами виїмки викрадених у потерпілого ОСОБА_4 речей (т.1 а.с.81,82,110,111, 50), висновками судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лівої надбрівної ділянки, синців та забоїв м'яких тканин обличчя, які могли утворитись в строк 06 грудня 2005 року від дії тупих предметів, в тому числі і від ударів руками та ногами, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с. 115-117, 136-138), та іншими наведеними у вироку доказами.
Доводи в скаргах про неповноту та неправильність досудового та судового слідства слід визнати необґрунтованими, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження слідчими органами та судом обставин справи, або упередженість суду щодо ОСОБА_1.
Суд правильно дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносно потерпілого ОСОБА_4 біля кафе „ІНФОРМАЦІЯ_3", які супроводжувались нанесенням побоїв, були вчинені в громадському місці в присутності інших громадян, що не заперечували в суді першої інстанції і самі засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, отже були поєднані з грубим порушенням громадського порядку, виражали явну неповагу до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю.
Таким чином, усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об'єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності і дії ОСОБА_1 за ст. 296 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
Винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ст.ст. 125 ч.2. 186 ч.2 КК України в апеляціях не оспорюється.
Доводи захисника про те, що суд безпідставно визнав обтяжуючою обставиною вчинення злочину ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, незрозуміло з яких підстав надав перевагу суперечливому факту, що ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання негативно, суд вважає непереконливими, оскільки як видно з мотивувальної частини вироку, суд взагалі не визнав і не навів у вироку обставин, які обтяжують покарання засудженого ОСОБА_1. Що стосується даних, які характеризують особу ОСОБА_1, то суд у вироку зазначив, що він враховує як негативні характеристики, так і позитивні характеристики з місця проживання ОСОБА_1
Що стосується обраної ОСОБА_1 міри покарання, то вона є необхідною для виправлення засудженого, визначена відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу засудженого та усіх обставин справи. Покарання засудженому ОСОБА_1 судом призначено в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України, обставин, які можна вважати винятковими і які можуть бути підставою для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не встановлено.
Тому колегія суддів підстав для зміни вироку і пом'якшення ОСОБА_1 покарання, а також застосування щодо нього ст.ст.69, 75 КК України, про що порушується питання в апеляціях, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. САЛАЙ Г.А. ШИРОЯН Т.А.