Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2010 року Справа № 2а-1748/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
- позивач –ОСОБА_1,
- відповідач –Бейгул А.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - позивач) до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.06.2009р. №0001492300.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача здійснено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. В ході перевірки було виявлено ряд порушень, зокрема п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР. Позивач не погоджується з висновками викладеним в акті перевірки та зазначає, що перевіркою не встановлено фактів реалізації не облікованих у встановленому порядку товарів. Зазначає, що на теперішній день відсутній будь-який нормативно-правовий акт, що зобов’язує підприємців –платників єдиного податку вести облік товарів за місцем їх реалізації. Також жодним нормативним актом не передбачено обов’язку знаходження книги обліку доходів та витрат Ф-10 в місці продажу товарів. Крім того, позивача зазначає, що перевірку проведено всупереч вимогам Постанови КМУ від 21.05.2009р. №502.
Таким чином, застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 1108 грн. є протиправним.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представником відповідача подано письмові заперечення на позов, якими вимоги не визнаються в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.07.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 06.07.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач є суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, який здійснював в період перевірки господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку №762414 (а.с. 26).
Посадовими особами податкового органу 10.06.2009р. була проведена перевірка торгівельного павільйону в якому позивачем здійснюється підприємницька діяльність.
Перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР (надалі Закон про РРО).
За результатами перевірки 10.06.2009р. складено Акт (довідка) перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 7, 8).
30.06.2009р. відповідачем на підставі акту було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001492300 (а.с. 9), яким до позивача:
- за порушення п. 12 ст. 3 та на підставі ст. 20 Закону про РРО застосована фінансова санкція в розмірі –1108 грн.
Згідно ст. 25 Закону про РРО суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Застосування штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО позивачем не визначається оскільки він вважає, що облік товарних запасів ним здійснюється у порядку визначеному законодавством шляхом ведення книги обліку доходів та витрат.
Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності зобов’язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 6 Закону про РРО облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Будь-яких особливостей порядку ведення обліку товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин не встановлено, отже єдиною вимогою щодо висновку про належний облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності є ведення ним книги обліку доходів та витрат.
Пунктами 1 та 5 ПКМУ №1269 від 26.09.2001р. «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат»визначено, що книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
- порядковий номер запису;
- дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
- сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99р. №599, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Під час перевірки позивача встановлено, що книга обліку доходів та витрат у місці проведення розрахунків відсутня, що також не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, а тому був зроблений висновок про порушення порядку обліку товарних запасів, оскільки встановити порядок обліку на момент перевірки було неможливо.
Оглянувши в судовому засіданні оригінал книги обліку доходів та витрат, судом встановлено, що вона заповнена в порядку визначеному наказом ДПА України від 29.10.99р. №599.
Разом з тим, встановити, що на момент перевірки вказана книга була заповнена в такому ж вигляді немає можливості, оскільки остання була відсутня в місці проведення розрахунків, а тому суд критично оцінює вказаний доказ та не приймає його до уваги, оскільки записи в книгу могли бути зроблені вже після перевірки.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 05.07.2010р.
Суддя-підпис
з оригіналом згідно Ю.П. Пасічник
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник