ПОСТАНОВА Справа № 2-а-2275/ 10
Іменем України
05 липня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Іващенка О.Ю.
при секретарі Павлюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВО № 092973 від 25.02.2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови ВО № 092973 від 25.02.2010 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення про всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи про адміністративні правопорушення. Оскільки він 25.02.2010 року керуючи автомобілем марки «Міцубісі», д.н.НОМЕР_1, рухаючись а/д Броди-Тернопіль на 69 км, не порушував вимоги п.19.1 а ПДР України, оскільки під час руху була достатня видимість і необхідності вмикати світло фар не було. Однак цього інспектором не було враховано. Крім цього у постанові про адміністративне правопорушення інспектором не зазначено, який саме він порушив пункт ПДР України , а лише зазначено про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. , також не зазначено місце та час вчинення правопорушення Просить поновити пропущений ним строк оскарження, а вказану постанову, з мотивів викладених у позовній заяві скасувати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, однак від нього надійшла заява, відповідно до якого він просить розглядати справу у його відсутності, заявлені позовні вимоги до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності підтримує повністю та з мотивів, викладених у в позовній заяві просить вказану постанову визнати протиправною та скасувати.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області Логовський О.С. в судовому засіданні позову не визнав та суду пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановою інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області серії ВО № 092973 від 25.02.2010 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 430 грн., за те, що він 25.02.2010 року керуючи автомобілем марки «Міцубісі», д.н.НОМЕР_1, рухаючись а/д Броди-Тернопіль на 69 км, в умовах недостатньої видимості (туман) не було включено фар ближнього (дального) світла, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Із змісту ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слідує, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інші.
Відповідно до положень ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, відповідно до п.3 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд, вирішує справу на основі наявних доказів.
Як встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1, 25.02.2010 року керуючи автомобілем марки «Міцубісі», д.н.НОМЕР_1, рухаючись а/д Броди-Тернопіль на 69 км, не порушував вимоги п.19.1 а ПДР України, оскільки під час руху була достатня видимість і необхідності вмикати світло фар не було. Однак цього інспектором не було враховано. Крім цього у постанові про адміністративне правопорушення інспектором не зазначено, який саме він порушив пункт ПДР України , а лише зазначено про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. , також не зазначено місце та час вчинення правопорушення. Однак цього інспектором не було враховано.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що в її резолютивній частині відсутні висновки про те, чи визнаний винним ОСОБА_1 і у вчиненні якого саме правопорушення, не зазначено пункт ПДР України, який було порушено позивачем, а лише зазначено про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. , також не зазначено місце та час вчинення правопорушення, що суперечить вимогам ст.283 КУпАП щодо повного опису обставин, установлених при розгляді справи.
Відповідачем не представлено достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.122 КУпАП, тобто умисного порушення вимог ПДР України, а саме п.19.1 «а» ПДР України.
Належних доказів вини позивача, які б підтверджували обґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови, в тому числі і тих, які б спростовували твердження позивача про те, що він не порушував вимог ПДР України , суду не представлено .
Аналізуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку що оскаржувану постанову винесено без наявності достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому її слід скасувати.
Від відповідача не надходило заяв, клопотань про застосування строків давності звернення позивача до суду. За таких обставин, суд, вважає, що десятиденний строк оскарження позивачем вищевказаної постанови слід поновити.
Керуючись ст.ст.11, 18, 70, 71, 86, 158, 163, 186 КАС України, ст.8, 122, 245, 280, 256, 293, 294 КУпАП, п.19.1 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити пропущений ОСОБА_1 десятиденний строк для оскарження постанови УДАІ УМВСУ в Тернопільській області серії ВО № 092973 від 25.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області серії ВО № 092973 від 25.02.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддя О.Іващенко
Копія вірна:
Суддя О.Іващенко