Справа № 2а-22-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня  2010 року                   Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого судді Ходоровського Б.В. при секретарі Алексюк О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нетішин справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання дій неправомірними та  зобов’язання виплатити щорічну разову грошову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

З позовної заяви вбачається,  що позивач є інвалідом війни третьої групи. Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Проте в 2008 році йому виплачено 350 гривень. З посиланням на ст. ст. 8, 22 Конституцію України, рішення Конституційного Суду України від 2004 року та 2007 року в позові ставиться питання про визнання таких дій відповідача противоправними і зобов’язання виплатити не довиплачену суму разової грошової допомоги за 2008 рік в сумі 3017 гривень, виходячи з того, що мінімальна пенсія за віком на 01 квітня 2008 року становила 481 гривню.  

Позивач в судове засідання не з’явився, згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився.

Згідно письмових заперечень позов не визнав і зазначив, що фінансові можливості Державного бюджету України у 2008 році не дозволяли здійснити виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Управлінням праці та соціального  захисту населення ОСОБА_1 щорічну до 05 травня разову грошову допомогу за 2008 рік виплачено в розмірі 350 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 9 КАСУ суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Згідно частини 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року щорічно до 5 травня  інвалідам війни  третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики  європейського суду з прав людини» суди  застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, згідно посвідчення від 07 квітня 2008 року позивач є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством СРСР і союзних республік для інвалідів Вітчизняної війни.

З довідки, виданої відповідачем вбачається, що позивачу, як інваліду війни 3 групи, управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради виплачено в 2008 році  щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 350 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

З огляду на вищезазначені Закони, посилання представника відповідача в запереченнях на позов, що виплата здійснювалась в межах асигнувань, закладених в постанові Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», як на підставу відмови її виплати у розмірах встановлених частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є неправомірним, оскільки зменшення коштів в державному бюджеті на ці виплати не є підставою для невиконання державою своїх зобов’язань, в даному випадку щодо реалізації соціальних гарантій громадян. Така позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема в п. 26 рішення від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, Суд зазначив, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Таким чином, оскільки частина 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була чинною в період, що є предметом спору, суд вважає, що відповідач зобов’язаний був керуватися саме означеним Законом, а не постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Виходячи з викладеного на користь позивача підлягає виплаті 3017 гривень недоотриманої  разової  грошової допомоги  за 2008 рік,  виходячи з  розміру мінімальної пенсії за віком, що діяла на момент виплати, за різницею отриманої разової грошової допомоги (481*7=3367; 3367-350=3017).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 161, 162 КАС України, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.  Дії управління праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Нетішинської міської ради  визнати неправомірними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Нетішинської міської ради виплатити ОСОБА_1  недовиплачену разову щорічну грошову допомогу за 2008 рік в сумі 3017 гривень.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20  днів після подання заяви про апеляційне оскарження до  Львівського апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд.

    Суддя                                                                             Ходоровський Б.В.