СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ копія
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
19 червня 2006 року | Справа № 20-3/047 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання О.В. Наконечний
представників позивача, Куваєва Анастасія Сергіївна, Новінська Юлія Олегівна, за довіреностями;
представника відповідача, не з'явився;
прокурора, Тіхонов Олександр Миколайович, за посвідченням;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 18 квітня 2006 року у справі № 20-3/047
за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя (вул. Робоча, 18, Севастополь, 99000)
в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19, Севастополь, 99001)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" (вул. Гер. Севастополя, 13, Севастополь, 99001)
про стягнення 16332,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя від 18 квітня 2006 року у справі №20-3/047 (суддя Гоголь Ю.М.), позов прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" задоволено. Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя 16332,33 грн. Стягнено 163,32 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат.
Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій він просить дану постанову суду скасувати.
Доводи апеляційної карги мотивовані тим, що, на думку апелянта, судом першої інстанції порушено вимоги статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що підприємством платіжними дорученнями №32 та №44 від 17 лютого 2006 року було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2006 року. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
25 травня 2006 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду, судова колегія відкрила апеляційне провадження у апеляційній скарзі.
29 травня 2006 року, колегія суддів, після проведення підготовчих дій, призначила апеляційну скаргу до апеляційного розгляду на 19 червня 2006 року.
В судове засідання представник апелянта не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Прокурором та представниками позивача були надані заперечення на апеляційну скаргу.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників позивача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" зареєстровано в якості платника страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя.
Згідно статті 14, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1158-VI від 09 липня 2003 року (далі - Закон) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є Страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), зареєстрованої Міністерством юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, визначено розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для роботодавців -підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних виплат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Строк сплати страхових внесків визначений пунктом шостим статті 20 Закону, згідно якої страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, який дорівнює календарному місяцю, сплачуються не пізніше ніж через 20 календарних днів від дня закінчення цього періоду, тобто до 20 числа звітного місяця.
Матеріали справи свідчать, що, в наданому звіті за січень 2006 року відповідач повинен був сплатити страхові внески до 20 лютого 2006 року у сумі 16332,33 грн. Однак, відповідачем зобов'язання зі сплати страхових внесків у встановленому порядку та розмірі не виконано, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 16332,33 грн.
В порушення зобов'язань зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідачем сплату внесків не здійснено.
Згідно з пунктом 8.1 частини 8 Інструкції, своєчасно несплачені страхові внески, визнаються недоїмкою.
Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на адресу відповідача було скеровано вимогу про сплату недоїмки №175 Ю від 27 лютого 2006 року на суму заборгованості, яку було узгоджено з відповідачем 01 березня 2006 року.
Відповідно до частини 5 статті 106 Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Тому, згідно картки розрахунку страхувальника –юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел", страхові платежі від 17 лютого 2006 року було зараховано позивачем у повному обсязі.
Отже, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача у сумі 16332,33 грн., які є обґрунтованими та законними.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає постанову господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною при повному з’ясуванні усіх обставин, які мають істотне значення для справи, без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а постанову господарського суду залишає без змін.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя у справі №20-3/047 від 18 квітня 2006 року залишити без змін.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис І.В. Антонова
підпис З.Д. Маслова
Оригіналу відповідає
помічник головуючого судді Макаренко Н.В.