Справа № 2-1267/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М      У К Р А Ї Н И

05 липня 2010 року   Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді       - Калініченко О.Б.

при секретарі                              - Кучерявець О.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу  за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа: ОСОБА_1, про визнання недійсним договору поруки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 25.01.2010 року звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за наданим кредитом у розмірі 896075,06 грн. та судові витрати.

В позові посилається на те, що між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 03.07.2007 року був укладений Кредитний договір №ML-004/180/2007, на підставі якого позивач  надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 85000,00 доларів США з терміном погашення кредитних ресурсів до 03.07.2017 року зі сплатою 13,99 % річних за користування грошовими коштами.

На порушення умов кредитного договору позичальник не виконує зобов’язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідач ОСОБА_2, який є поручителем за вказаним кредитним договором, також добровільно не погасив заборгованість, що виникла по кредитному договору. Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, позивачем був пред’явлений даний позов до обох відповідачів як до солідарних боржників.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, 08.04.2010 року звернувся із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним та таким, що не відповідає чинному законодавству, договір поруки №SR-004/180/2007 від 03.07.2007 року, укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2

Посилається в позові на те, що підписаний 03.07.200 року договір поруки за своїм змістом і текстом не відповідає його інтересам і волі, порушує його права і законні інтереси та суперечить законодавству України, оскільки обставини за яких був підписаний даний договір свідчать про те, що він був введений в оману представниками Банку та відповідачем ОСОБА_1, т. я. маючи з народження вади зору він був змушений постійно носити з собою окуляри. В день підписання договору він був без них і тому не мав можливості самостійно прочитати договір, а працівниками банку договір був зачитаний не у повному обсязі, зміст правочину та його наслідки роз’яснено не було.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що на момент підписання договору він був підлеглим позичальника і тому на нього здійснювався додатковий тиск з боку керівника, а він сам у зв’язку із юридичною необізнаністю не знав, які наслідки тягне за собою підписання договору поруки, та не погодив підписання договору зі своєю дружиною.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримала в повному обсязі і просила суд його задовольнити. В задоволенні вимог зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити, в задоволенні первісного позову в частині позовних вимог заявлених до відповідача ОСОБА_2 просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином,  причини неявки суду не повідомив.  Суд вважає,  що справу можна розглянути у відсутність вказаного відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає всебічному дослідженню обставин справи та винесенню судом законного рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 03.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №ML-004/180/2007, на підставі якого позивач  надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 85000,00 доларів США  з терміном погашення кредитних ресурсів до 03.07.2017 року зі сплатою 13,99 % річних за користування грошовими коштами.

Відповідно до п.1.5.1 частини №2 Кредитних договорів погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у Графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

Боржник відповідно до ст.625 ЦК України несе відповідальність за порушення грошового зобов’язання і на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також встановлені договором або законом річні проценти від простроченої суми.

Так, згідно п.4.1.1 частини №2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню  в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Пунктом 4.1.2, 4.1.3 частини №2 Кредитного договору ML-004/180/2007  передбачено, що за прострочення зобов’язань за Кредитним договором понад 15 календарних днів позичальник крім пені, додатково сплачує штраф у розмірі 0,01 % від суми прострочених зобов’язань,  але не менше ніж 25,00 грн., за прострочення понад 30 календарних днів – 0,02 % від суми прострочених зобов’язань, але не менше ніж 50,00 грн.

Оскільки у передбачені строки позичальник зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав тому утворилась заборгованість, яка станом на 24.12.2009 року становить 896075,06 грн., що включає в себе: 674838,04 грн. – заборгованість за кредитом, 221237,2 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 29797,21 грн. – пеня за прострочення виконання зобов’язань за період з 03.09.2007 року по 31.01.2008 року, 450,00 грн. – штрафні санкції за прострочення виконання боргових зобов’язань.

В якості забезпечення виконання зобов’язань, взятих позичальником перед позивачем за Кредитним договором, 03.07.2007 року між Банком – позивачем та відповідачами ОСОБА_2 був укладений Договір поруки.

Згідно п.1.1 Договору поруки відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що даний договір, який спричинив правові наслідки для його сім'ї, був укладений ним без відома дружини, а він сам взагалі не розумів наслідки підписання договору, не відповідають дійсності, оскільки письмовою заявою від 03.07.2007 року його дружина – ОСОБА_3 надала свою згоду її чоловіку – відповідачу ОСОБА_2 на укладання з ЗАТ «ОТП Банк» договору поруки в сумі та на умовах йому відомих до повного погашення боргових зобов’язань позичальника перед банком.

Враховуючи наявну згоду дружини, яка свідчить про, те що питання про підписання договору вирішувалось двома дорослими людьми, які цілком розуміли значення своїх дій, відповідач усвідомлював наслідки вчинення ним даного правочину, виходячи хоча б з рівня освіти та займаної ним посади, а викладені ОСОБА_2 обставини на даний час є лише маніпулятивним інструментом, за допомогою якого він намагається уникнути цивільно-правової відповідальності, оскільки доказів, які б підтверджували викладені в обґрунтування його вимог обставини суду надано не було.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань за Кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором.  

 Однак грошові кошти для погашення заборгованості позичальника поручителем ОСОБА_2 у передбачений Договором поруки  №SR-004/180/2007 від 03.07.2007 року строк також перераховані не були.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для їх задоволення за рахунок відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з яких на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №ML-004/180/2007 від 03.07.2007 року в сумі 896075,06 грн. грн., а також згідно ст.88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 1700,00 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Кредитним договором №ML-004/180/2007 від 03.07.2007 року, ст.ст. 11, 509,  525, 526, 530, 554, 611, 625, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд, –

 В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором №ML-004/180/2007 від 03.07.2007 року станом на 24.12.2009 року в розмірі 896075,06 грн., а також витрати по оплаті державного мита у сумі 1700 грн., та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа: ОСОБА_1, про визнання недійсним договору поруки залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: