Справа № 2-3208/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  22 червня 2010 року   Деснянський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого – судді  Іванченко М.М.  

при секретарі –          Дакал В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

  Встановив:  

  16.04.2010 року позивач, звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилався на те, що він з відповідачкою перебуває в шлюбі, зареєстрованому 23 листопада 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва, актовий запис № 1513. Від шлюбу сторони мають неповнолітні дочки ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2. Причиною для пред’явлення даного позову до суду послужило те, що в нього з відповідачкою сімейне життя не склалося внаслідок того, що вони виявилися людьми з зовсім різними характерами та поглядами на життя, в зв’язку з чим між сторонами виникали конфлікти та непорозуміння, що призвело до відчуження між ними, в зв’язку з чим їхня сім’я фактично розпалася. 27 лютого 2009 року у позивача народилась позашлюбна дитина.  

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав повністю і просив про його задоволення без надання строку на примирення. Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу, просив покласти на нього.  

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала повністю, строк на примирення просила не надавати.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що сторони перебувають в шлюбі зареєстрованому 23 листопада 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва, актовий запис № 1513. Від шлюбу сторони мають неповнолітні дочки ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2. 27 лютого 2009 року у позивача народилась позашлюбна дитина.  

Суд вважає, що вищевикладене дає підстави для висновку про неможливість подальшого спільного проживання подружжя і збереження шлюбу, оскільки збереження їхньої сім’ї суперечило б інтересам позивача.  

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.  

Враховуючи викладене, позов позивача підлягає задоволенню.  

Зобов’язання по оплаті  державного мита в сумі 17 грн. при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу, суд покладає на позивача.  

На підставі ст.ст. 110-112 СК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1  -   задовольнити   .  

Шлюб, укладений  23 листопада 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів Дніпровського району  м. Києва, актовий запис  № 1513 -   розірвати.    

Витрати по оплаті державного мита в сумі 17 грн. при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу покласти на  ОСОБА_1.  

ОСОБА_2 від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу звільнити.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Головуючий