Справа № 2-3232/10  

  Р І Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

   21 червня 2010 року    Деснянський районний суд міста Києва в складі:

    головуючого     судді    Іванченко М.М.

при секретарі                 Дакал В.О.,  

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

  ВСТАНОВИВ:  

  19.04.2010 року позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просив  винести рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 04.12.2009 року приблизно о 19 год. 00 хв. під час керування автомобіля НОМЕР_1 по вул. Сабурова в напрямку пр. Маяковського в м. Києві, відповідач порушив ПДРУ а саме: здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, в наслідок чого постраждала ОСОБА_2 була доставлена в КМКЛШМД, де пролікувалась 20 діб, загальна вартість лікування становить 2213 грн. 60 коп..  

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року та ст. 93-1 КПК України вказана сума має бути стягнута в повному обсязі з відповідача на користь лікарні з метою відшкодування коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_2, яка постраждала від його злочинних дій, оскільки кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат. На підставі викладеного позивач і просить суд позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги кошти у сумі 2213грн. 60 коп.  

В судовому засіданні представник позивача – Холявінська І.В. позов підтримала повністю та просила суд винести рішення про його задоволення.  

Від Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до суду надійшла заява, в якій вони позов з підстав, викладених у ньому, підтримали та просили суд слухати справу за відсутності їхнього представника.

Відповідач ОСОБА_1  в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, та не заперечував проти його задоволення.  

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що 14.12.2009 року СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу 03-17591 по факту порушення правил безпеки дорожнього руху з ознаками злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України. 18.02.2010 року СВ Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Згідно постанови слідчого Деснянського РУГУ МВС України потерпілою по даній кримінальній справі визнано ОСОБА_2.

04.12.2009 року приблизно о 19 год. 00 хв. під час керування автомобіля НОМЕР_1 по вул. Сабурова в напрямку пр. Маяковського в м. Києві, відповідач порушив ПДРУ а саме: здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2

Згідно довідки № 447 від 26.03.2010 року, виданої Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, потерпіла знаходиласт на стаціонарному лікуванні з 04.12.2009 року по 24.12.2009 року. Загальна вартість лікування  ОСОБА_2 склала 2213 грн. 60 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року та ст. 93-1 КПК України вказана сума має бути стягнута в повному обсязі з відповідача на користь лікарні з метою відшкодування коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_2 яка постраждала від його злочинних дій, оскільки кошти, витрачені на її лікування закладом охорони здоров'я, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин.

Таким чином на підставі вищенаведених правових норм та беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 в свїх поясненнях проти задоволення позову не заперечував, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов  задовольняється, а позивач при подачі позову був звільнений від сплати судових витрат, то на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.  

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

  ВИРІШИВ:  

   Позов Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги -   задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги грошові кошти в розмірі 2213 грн. 60 коп.  

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Головуючий: