Справа № 4с-30/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Іванченко М.М.
при секретарі Дакал В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Бабушкінського Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою та просив суд винести рішення про її задоволення, посилаючись на те, що 11.12.2008 року Деснянським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 2-4707/08 від 14.11.2008 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів. 27.01.2009 року державним виконавцем ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу. Однак листом від 30.04.2009 року за № 7041/03/14 в.о. Начальника Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Лисенко Ю.О. на адресу Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було зазначено, що Кіровським ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції в порядку п. 10 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження було закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 2-4707 . 04.10.2009 року скаржник ОСОБА_1 направив запит до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції з проханням повідомити про їх прийняття рішення стосовно виконавчого листа по рішенню Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2008 року. Оскільки відповідь так і не надійшла ОСОБА_1 11.01.2010 року подав скаргу в Департамент Державної виконавчої служби міністерства юстиції України. Після чого листом від 30.12.2009 року за № М-1631-09 в.о. зам.ГУЮ – начальника ВДВС Дніпропетровської області Сищенко К.А. Було повідомлено, що оскільки, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними, відповідно до вимог п.п. 2,5 ст. 40 Закону, державним виконавцем 15.12.09 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, копію якої разом зі виконавчим документом направлено на Вашу адресу. Стосовно неотримання відповіді з Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції на Ваше звернення, яке Вами направлено 04.10.09, повідомляємо, що на порушені у зверненні питання, Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції листом від 26.10.09 за вих. №03-14/16701/03, на Вашу адресу простою кореспонденцією направлено повну змістовну відповідь.
В звязку з тим, що ОСОБА_1 так і не отримав ні постанову про повернення виконавчого документа ні сам виконавчий лист , він 15.02.2010 року знаву направив запит до Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції України, яке нарешті 23.03.2010 року направило лист з додатком, а саме: Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2009 року ВП № 14697474, та сам виконавчий лист від 11.12.2008 року за № 2-4707.
В постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві зазначено, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, керуючись п. 2 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження. Дана постанова Про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2009 року ВП №14697474 на думку ОСОБА_1 являється незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.
Представник скаржника в судовому засіданні повністю підтримав скаргу та просив суд винести рішення яким визнати дії державного виконавця неправомірними, визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2009 року ВП 14697474. Зобовязати державного виконавця Потапенко В.В. винести постанову про поновлення первічного виконавчого провадження ВП 1467474 по примусовому виконанню виконавчого листа від 11.12.2008 року №2-4707, виданого на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2008 року по справі за №2-4707/08. На підставі того, що зазначені в постанові обставинине можуть бути приводом для ухвалення постанови про повернення виконавчого документа, так як не було зясоване фактичне місце проживання боржника, а оскільки це не було зроблено, то фактично і не було зясоване на яке майно можливо звернути стягнення.
Представник суб’єкта оскарження в судове засідання не зявився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать копії листів, а також зворотні повідомлення про вручення судових повісток.
Вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що 14 листопада 2008 року Деснянським районним судом м. Києва по справі № 2-4707 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньої – транспортної пригоди було постановлене рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 7827, 11 грн., після чого 11.12.2008 року Деснянським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 2-4707.
15.12.2009 року державним виконавцем Бабушкінського Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі того, що відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.
В ст. 24 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання судового рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Судом при розгляді справи встановлено, що виконавчий документ № 2-4707 було повернуто стягувачеві на підставі ст. 37 Закону України Про виконавче провадження в звязку з закінченням виконавчого провадження, однак: виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:
0. прийняття судом відмови стягувача від стягнення;
0. затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;
0. смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи – сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обовязків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
0. скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа;
0. письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;
0. закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення;
0. передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника- -юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом;
0. фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;
0. повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;
0. направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
0. повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 76 цього Закону.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідального відділу виконавчої служби. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ.
Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк.
Таким чином жодна вище викладені підстави не поширюються на повернення виконавчого документа стягувачеві - ВП № 14697474, та сам виконавчий лист від 11.12.2008 року за № 2-4707.
Доводи представника ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст. 40 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: п. 2 якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідного цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Однак як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець не в повній мірі вжив всіх заходів виконання рішення суду (виконавчого листа), у спосіб і порядок визначені виконавчим документом, державний виконавець не вжив заходів по зясуванню фактичного місця проживання боржника – фізичної особи, не прийняв заходів щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, не звернувася до суду з поданням про розшук боржника.
На підставі ст. 41 Закону України Про виконавче провадження Якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадової особи) які видали виконавчий документ.
Таким чином суд повно, всебічно та об’єктивно дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що скарга ОСОБА_1, обґрунтована, в зв’язку з чим вона підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 8, 11, 18, 24, 25, 37, 41, 76, 85 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 383 - 389 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Бабушкінського Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2- неправомірними.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2009 року ВП 14697474.
Зобовязати державного виконавця Потапенко В.В. винести постанову про поновлення первічного виконавчого провадження ВП 1467474 по примусовому виконанню виконавчого листа від 11.12.2008 року №2-4707, виданого на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2008 року по справі за №2-4707/08.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва черезДеснянський районний суд міста Києва на протязі п?яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги або протягом десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження ухвали, яка подається на протязі п?яти днів з дня її проголошення.
Головуючий: