Справа № 2- 255/10

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 28 квітня    2010 року                                                     Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:  

                                                  головуючого судді         Кириченка В.І.

                                                  при секретарі                  Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької РДА Київської області, Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, Сільськогосподарського кооперативу “ Весна” про визнання права власності на земельну частку (пай),-

                                                           ВСТАНОВИВ:  

В позові ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну частку ( пай ) розміром 2,92 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області. Мотивувала позовні вимоги тим, що вона  при розпаюванні земель колективної власності КСГП “Весна” с. Леонівка Кагарлицького району Київської області не була включена в список осіб який додавався до державного акта  від 17.08.1995 року, але вона теж була членом вказаного підприємства та мала право на земельну частку пай .

В судовому засіданні позивач та представник пояснили, що позов підтримують. Про те, що вона є членом вказаного КСГП  дізналась тільки в 2010 році про звернення до архіву з цього питання.

В поясненнях представник Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області  і Кагарлицької РДА позов не визнали, так як позивач пропустила строк звернення до суду за захистом свої прав і не додала доказів членства в КСГП.  

Представник Сільськогосподарського кооперативу “ Весна” не з”явився в судове засідання і справу розглянуто у його вісутність.

Судом встановлено слідуюче.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України “ Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995 року право на земельну частку мають члени колективного сільськогосподарського підприємства , в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку ,що додається до державного акта на право власності на землю. 17.08.1995 року   КСГП “Весна” с. Леонівка Кагарлицького району Київської області отримало державний акт на право колективної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і  позивача не була включена в список-додаток до нього- членів вказаного підприємства.   Відповідно до ст.60 ЦПК України позивач не довела, що  приймалась в члени  КСГП “ Весна” с. Леонівка Кагарлицького району Київської області та була членом вказаного підприємства на момент видачі йому державного акта на право колективної власності на землю, так як не надала належних доказів на підтвердження цієї обставини.  Наданий позивачем архівний витяг з протоколу №2 загальних зборів членів КСГП “ весна” не є таким доказом і стосується ОСОБА_1, а не позивача ОСОБА_1. Також відповідно до ст.25 ч.10 ЗК України резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням, а не  для виділення земельної частки.

При таких обставинах у задоволенні позову слід відмовити повністю.

   Керуючись   ст.2 Указу Президента України “ Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995 року, ст.ст.10,60,212 ЦПК України, суд

                                                вирішив:

          У задоволенні позову про  визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) розміром 2,92 в умовних кадастрових гектарах із земель резервного фонду Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області відмовити повністю.                                                                                            

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційну скаргу на рішення суду протягом 20 днів після подачі вказаної заяви. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.                                                                                                                                                                                            

                                Суддя