Справа № 2- 332/10

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

7 червня 2010 року                                                     Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:  

                                                  головуючого судді         Кириченка В.І.

                                                  при секретарі                  Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:  

         В позові ОСОБА_1 просила суд стягнути   аліменти з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі 500 грн. щомісячно на час навчання сина, починаючи з дня подачі заяви до суду-24.03.2010 року і до досягнення сином двадцятитрьохрічного віку.

 Мотивувала позовні вимоги тим, що батько дитини не надає їй добровільно коштів на утримання сина який після досягнення повноліття продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги батька у зв”язку з цим.  

В судове засіданні позивач пояснила, що підтримує обгрунтування позову, що вказане вище, і збільшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти  на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі 700 грн. щомісячно на час навчання сина, починаючи з дня подачі заяви до суду-24.03.2010 року і до досягнення сином двадцятитрьохрічного віку та доповнила обгрунтування тим, що необхідно оплачувати проживання сина в м. Київі на квартирі і син має хворобливий стан здоров»я і потребує платного обстеження та лікування.  

Відповідач пояснив, що позов не визнає так як він не має постійного місця роботи, проживає з хворою матір»ю та співмешканкою і не спроможний надавати матеріальну допомогу сину. Міг би тільки добровільно сплачувати половину вартості навчання в коледжі при умові нормальних відносин з ним як батьком ОСОБА_3, що відсутнє на даний час з вини сина та позивача. Отримує мінливий заробіток у зв»язку з відсутністю постійного місця роботи в розмірі близько 1200 грн., що підтвердив в якості свідка. Позивач працездатна і теж зобов”язана надавати допомогу сину.  

Судом встановлено відповідно до ст.199 ч.1 СК України, що відповідач-батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов”язаний утримувати свого повнолітнього  сина до досягнення 23 років, так як син продовжує навчання в Київському кооперативному економічно-правовому коледжі і потребує у зв”язку з цим матеріальної допомоги батька який може надавати матеріальну допомогу в розмірі 300 грн. щомісячно на час навчання сина, починаючи з дня подачі заяви до суду-24.03.2010 року і до досягнення сином двадцятитрьохрічного віку.  

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. ст. 182, 200 ч.1 СК України суд  врахував, що відповідач  не має постійного місця роботи і отримує мінливий розмір заробітку в розмірі близько 1200 грн на місяць і має на утриманні пристарілу матір яка потребує догляду, що стверджується письмовою заявою сусідів відповідача в будинку по місцю проживання від 06.05.2010 року. Позивач працездатна і теж надає допомогу сину. Надано доказ, що за навчання слід сплатити 5100 грн. за перший рік навчання, 5300 грн. – за  другий і 5600 грн.- за третій.

          А тому на підставі ст.ст. 199 ч.1, 182, 200 ч.1  СК України  з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі 300 грн. щомісячно на час навчання сина, починаючи з дня подачі заяви до суду-24.03.2010 року і до досягнення сином двадцятитрьохрічного віку.

Тому позов задоволено частково.  Також відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач не надала доказів, що відповідач спроможний сплачувати більший розмір аліментів. Тому в решті позову слід відмовити,

Керуючись ст.ст. 199 ч.1, 182, 200 ч.1 СК України, ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,-  

                                                       вирішив:

Позов задоволити частково.    

        Стягнути аліменти з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі 300 грн. щомісячно на час навчання сина, починаючи з дня подачі заяви до суду-24.03.2010 року і до досягнення сином двадцятитрьохрічного віку.

         В решті вимог відмовити.                                                                                            

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційну скаргу на рішення суду протягом 20 днів після подачі вказаної заяви. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.                                                                                                                                                                                      

                                  Суддя