Справа  № 2-152/2010р.                                                  Копія                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

11 червня 2010 року                Щорський районний суд Чернігівської області

в складі: судді                                 Шаповал З.О.,

при секретарі                                Скорій Л.О.

            представника позивача               ОСОБА_4

представника відповідача           Домбровського С.І.

представника третьої особи         Зачепи В.В.                    

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Щорсі  справу  за позовом    ОСОБА_5 до державного територіального галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця» про отримання виробничої травми,-

ВСТАНОВИВ:

               У  квітні 2010 року позивач  ОСОБА_5 звернувся з позовом до Державного територіального галузевого об»єднання «Південно-західна залізниця», третя особа  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городянському районі про встановлення виробничої травми у відповідача під час перебування у трудових відносинах  та встановлення факту перебування в трудових відносинах з відповідачем.

        В судовому засіданні позивач  та його представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що з жовтня 2006 року  по лютий 2008 року позивач працював за трудовими договорами машиністом козлового крану у Конотопській дільниці вантажно-розвантажувальних робіт . Це підприємство реорганізовано у Державне  територіальне галузеве об»єднання «Південно-західна залізниця». Перший раз працевлаштування  ОСОБА_5 на підприємство відбулось  13.10. 2006 року по трудовій угоді  за №60  з внесенням запису до трудової книжки. Всі послідуючі працевлаштування, а їх було всього п’ять,  відбувались без записів до трудової книжки. Відповідач  пояснював, що немає підстав кожен раз вносити записи. 09.02.2008 року працюючи машиністом   позивач отримав  виробничу травму, що підтверджується  актом фН-1 та втратив працездатність 10%. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві мав би призначити страхову виплату, але не може цього зробити, оскільки в трудовій книжці  немає запису  про перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем.  Позивач працював по кожній із п’яти  трудових угод більше  п’яти днів і згідно угод  підлягав обов’язковому соціальному страхуванню, забезпечувався соціальними гарантіями, отримував щорічну оплачувану відпустку. Відповідач добровільно пропонував внести запис  до трудової  книжки про  роботу на підприємстві, але на той час у нього трудова книжка знаходилась в прокуратурі. В подальшому йому було відмовлено у внесенні запису про роботу на підприємстві.  Просять позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача судові витрати пов”язані з наданням юридичної допомоги.

        Представник відповідача ППЗ Домбровський С.І. позовні вимоги не визнав та пояснив, що рішенням Щорського районного суду за позовом позивача до  „Південно-західної залізниці», яке було винесено в серпні 2009 року, йому відмовлено в задоволенні позову про внесення запису про роботу на підприємстві в трудову книжку. Позивач у грудні 2009 року звернувся до Щорського районного суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах з відповідачем, але  позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі. Окрім цього,  позивач пропустив тримісячний строк позовної давності для звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору. Позивачу і без рішення суду пропонувалось внести запис до його трудової книжки про  роботу на підприємстві, але позивач відмовився.

        Третя особа на стороні позивача представник ВВДФСС позовні вимоги визнав та пояснив, що позивач обґрунтовано звернувся в суд з позовом, оскільки при зверненні його до Фонду про  призначення страхових виплат, ОСОБА_5 надав весь необхідний пакет документів, але в трудовій  книжці відсутній запис про те, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Факт отримання ОСОБА_5 виробничої травми у відповідача  підтверджується актом ф Н-1.

        Суд, вислухавши покази сторін, дослідивши письмові докази приходить до слідуючого.

               Позивач працював по трудовим договорам з невеликими перервами в період з 23.01.2007 року по 11 травня 2007 року, з 21 травня 2007 року по 21вересня 2007 року, з 01жовтня 2007 року по 31січня 2008 року та з 4 лютого 2008 року по 29.02.2008 року у госпрозрахунковій дільниці вантажно-розвантажувальних робіт Конотопської дирекції залізничних перевезень . Яка згодом була реорганізована та приєднана до  ДТГО „Південно-Західна залізниця”. 9 лютого 2008 року під час перебування у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_5 отримав травму, про що складено акт про нещасний випадок пов”язаний  з виробництвом Ф Н-1. При зверненні до   ВВДФСС в Городянському районі йому відмовлено в призначенні страхових виплат, оскільки  серед документів для призначення  страхових виплат в трудовій книжці відсутній  запис про роботу на підприємстві на якому стався нещасний випадок.

         Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу  чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу,  визначену цією угодою,  з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

                 Відповідно до ст.  48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації, або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню.

               Виходячи з укладених цивільно-правових угод, які були досліджені в судовому засіданні між госпрозрахунковою дільницею вантажно-розвантажувальних робіт Конотопської дирекції залізничних перевезень та ОСОБА_5, останній зобов’язувався якісно та своєчасно виконувати роботи, дотримуватись посадової інструкції та вимог трудового законодавства, а відповідач здійснював оплату за виконання робіт, надавав щорічну оплачувану відпустку,  а працівник підлягав соціальному страхуванню „роботодавцем” та забезпечувався всіма соціальними гарантіями та ніс відповідальність за заподіяний роботодавцю майновий збиток. Кожна зі сторін взяла на себе певні трудові обов’язки і права.

                Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівник фактично був допущені до роботи.  

                Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в  кожному  структурному  підрозділі  умови   праці   відповідно   до нормативно-правових  актів,  а  також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

                З дослідженого в суді акта розслідування нещасного випадку на виробництві Ф Н-5 (а.с.11-17) та акта про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом від 27.06.2008 року Ф Н-1 (а.с.18-22), встановлено, що нещасний випадок  з позивачем стався 9 лютого 2008 року коли той перебував у трудових відносинах з відповідачем. Факт перебування у трудових відносинах підтверджують  трудові угоди укладені між сторонами 04.02.2008 року (а.с.9), окрім цього, відповідач не спростовує факту того, що позивач  перебував у трудових відносинах з підприємством .Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача про те що позивачем пропущені строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів встановлені ст. 233 КЗпП України. Адже  даний спір пов’язаний  з  вимогою про ушкодження здоров’я, а на цю категорію спорів позовна давність не поширюється ст.268 ч.1 п.3 ЦК України. Рішенням Щорського районного суду 09.11.2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ДТГО „Південно-Західна залізниця” про внесення запису про роботу в трудову книжку, а наразі позивачем ставиться питання про перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем. Таким чином, вимога про перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах з Державним територіальним галузевим об»єднанням «Південно-західна залізниця» підлягає задоволенню. Не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_5  про встановлення виробничої травми 09.02.2008 року під час перебування у трудових відносинах з відповідачем з 04.02.2008 року по 29.02.2008 року, оскільки цей факт встановлений актом №1 про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом Ф Н-1 від 27.06.2008 року. Досліджені в суді докази дають підстави вважати, що позов обґрунтований, підтверджений доказами та підлягає частковому  задоволенню.

        В зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним  витрати за надання юридичної допомоги в розмірі  1115 грн. та підлягають стягненню на користь держави судові витрати.

         Керуючись ст. ст. 21, 23 -24 КзпП України,   ст.ст. 3-6, 10, 11, 15, 31, 213-215  ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ,  суд,-

В И Р І Ш И В:      

        Позов задовольнити частково.

        Встановити факт перебування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в трудових відносинах з Державним територіальним галузевим об’єднанням «Південно-Західна залізниця» з 23 січня 2007 року по 11 травня 2007 року; з 21 травня 2007 року по 21 вересня 2007 року; з 01 жовтня 2007 року по 31 січня 2008 року., з 04 лютого 2008 року по 29 лютого 2008 року.

         Стягнути з Державного територіального галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» на користь держави державне мито в розмірі 17 ( сімнадцять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 ( тридцять сім) грн.

        Стягнути з Державного територіального галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_5 судові витрати понесені ним на отримання юридичної допомоги в розмірі 1150 ( одна тисяча сто п’ятдесят) грн.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

         Суддя -         З.О. Шаповал

Копія вірна:

Суддя Щорського районного суду                                                         З.О. Шаповал