Справа № 3-70/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 березня 2010 року                     Суддя Турійського районного суду

                                Волинської області ОСОБА_1

розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Територіальної державної інспекції праці у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки смт.Турійськ, вул.Миру, 26, Волинської області, виконуючої обов’язки завідувача Комунального підприємства «Турійська центральна районна аптека № 10», що в смт.Турійськ Волинської області, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

    До Турійського районного суду Волинської області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 03-19-19/0004 від 27 січня 2010 року, у якому зазначено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду в.о. завідувача Комунального підприємства «Турійська центральна районна аптека № 10», всупереч вимогам ст.116 КЗпП України не виплатила ОСОБА_3 в день звільнення його з роботи 2 червня 2009 року матеріальної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі та 270 грн. 32 коп. заробітної плати за червень 2009 року, а , всупереч вимогам ч.1 ст.22 Закону України «Про відпустки» при звільненні ОСОБА_3 з роботи з його заробітної плати не було відраховано за 7 днів відпустки,  що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

 ОСОБА_2 винною себе не визнала та пояснила, що виконання обов’язків завідувача аптеки на неї було покладено лише з 3 червня 2010 року, тоді як ОСОБА_3 був звільнений з посади завідувача цієї ж аптеки 2 червня 2010 року і як керівник був зобов’язаний в силу вимог ст.ст.115, 116 КЗпП України, ч.1 ст.22 Закону України «Про відпустки» провести всі вищевказані нарахування та відрахування й отримати повний розрахунок у день звільнення. Як зазначила також ОСОБА_2 на очолюваному нею підприємстві ведеться журнал обліку відпусток, дотримуються вимоги чинного законодавства щодо оплати праці з урахуванням міжкваліфікаційних співвідношень, а штатний розпис від 01 липня 2009 року не потребує погодження з профспілковим органом, оскільки на підприємстві на той час діяв відповідний колективний договір.

Відповідно до  п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Так, диспозиція ч.1 ст.41 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів  виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплату їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю

Рішенням Турійської районної ради № 30/23 від 22 травня 2009 року ОСОБА_3 звільнено з посади завідувача Турійської центральної районної аптеки № 10 з 2 червня 2010 року у зв’язку з закінченням терміну дії контракту.

Розпорядженням голови Турійської районної ради ОСОБА_4 № 18-р від                3 червня 2010 року виконання обов’язків завідувача даної установи покладено на ОСОБА_2

Відповідно до вимог  ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені  суми мають бути  виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Оскільки днем звільнення вважається саме останній день роботи працівника, а відомостей про відсутність ОСОБА_3 на роботі в день його звільнення, а саме - 2 червня 2010 року, не здобуто, то в силу вимог ч.1 ст.116 КЗпП України саме ОСОБА_3, як керівник установи у якій він же й працював, був зобов’язаний забезпечити правильність нарахування належних йому до виплати сум, в тому числі – заробітної плати за червень       2010 року та матеріальної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі, а також здійснення відрахування із його заробітної плати за 7 днів відпустки, що були надані йому в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, та своєчасно отримати зазначені кошти.

Як вбачається з журналу обліку відпусток, з 4 червня 2009 року на очолюваному ОСОБА_2 підприємстві у встановленому законом порядку ведеться облік відпусток, що надаються працівникам.

Визначені штатним розписом від 1 липня 2009 року посадові оклади працівників Комунального підприємства «Турійська центральна районна аптека № 10», в тому числі й бухгалтера, встановлені у розмірах, передбачених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України № 308/159 від 05.10.05 «Про впорядкування умов оплати праці працівників  закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» та з урахуванням міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці.  

При цьому, згаданий штатний розпис складено з дотриманням вимог ч.2 ст.97 КЗпП і він не повинен був погоджуватися з профспілковим органом підприємства, оскільки на момент затвердження такого штатного розпису на даному підприємстві діяв колективний договір, у якому були встановлені з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством та відповідною генеральною угодою, форми і система оплати праці, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Таким чином, поясненнями ОСОБА_2 та іншими, згаданими вище, дослідженими доказами в їх сукупності повністю спростовуються викладені у протоколі про адміністративне правопорушення  та акті перевірки № 03-19-19/0004 від 27 січня 2010 року обставини та факти порушень вимог законодавства про працю.

У зв’язку з цим слід констатувати, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, зокрема - його обєктивна сторона, оскільки порушень встановлених термінів виплати заробітної плати, випадків виплати її не в повному обсязі, чи інших порушень вимог законодавства про працю остання не допустила, а тому провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає до закриття на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.221, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора.

Суддя