КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2007 № 353/20-06/16/523
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Хоменко В.І. (дов. № 6 від 27.04.2006 р.)
від відповідача - Гордєєв О.В. (дов. № 164 від 25.09.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФК Агроконсалт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2007
у справі № 353/20-06/16/523
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФК Агроконсалт"
про стягнення 32825,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Птахофабрика „Україна” (далі - ВАТ „Птахофабрика „Україна”, позивач) звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІФК Агроконсалт” (далі – ТОВ „ІФК Агроконсалт” 32825,26 грн. (29975,60 грн. - основний борг, 2241,48 грн. - інфляційні витрати, 608,18 грн. - 3 відсотки річних від суми боргу).
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі № 353/20-06-16/523 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 29975,60 грн. основного боргу, 2241,48 грн. інфляційних витрат, 608,18 грн. - 3 % річних від простроченої суми боргу, 328, 25 витрат по сплаті державного мита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд мотивував рішення тим, що товар за укладеним між сторонами договором був отриманий уповноваженою відповідачем особою, однак, в порушення умов договору, оплату відповідачем в повному обсязі здійснено не було.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 13 грудня 2005 року між ВАТ „Птахофабрика „Україна” (Постачальник), в особі голови правління Процишина Вячеслава Зіновійовича, який діє на підставі статуту, та ТОВ „ІФК Агроконсалт” (Покупець), в особі директора Корнійчука О.Л., який діє на підставі статуту, було укладено договір поставки № 13/12/05 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити м’ясо куряче (далі - Товар) на умовах даного Договору. Загальна кількість Товару визначається у відповідності до накладних, які є невід’ємною частиною Договору, і які підтверджують узгодженість сторін (п. п. 1.1, 2.2 Договору).
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що покупець сплачує 100 % вартості партії Товару впродовж п’яти днів від дати відвантаження (поставки) товару.
На виконання вимог Договору позивач поставив відповідачу товар:
- на суму 27271,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПФ-007166 від 14.12.2005 року, яка підписана Гордєєвим О.В., уповноваженим відповідачем представником за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЛЛ № 077379 від 14.12.2005 року;
- на суму 11704,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПФ-007181 від 15.12.2005 року, яка підписана Гордєєвим О.В., уповноваженим відповідачем представником за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЛЛ № 077379 від 14.12.2005 року.
Таким чином, позивачем було виконано вимоги договору в повному обсязі та поставлено відповідачу товар на загальну суму 63600,00 грн., проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання позову склала 29975,60 грн.
Посилання відповідача на те, що Договір підписаний не директором ТОВ „ІФК Агроконсалт” Корнійчуком О.Л., не підтверджено належними доказами. Доказів звернення в правоохоронні органи з даного приводу або доказів визнання в установленому порядку вказаного договору недійсним суду не надано.
Відповідно до довіреності № 077379 серія ЯЛЛ від 14.12.2005 року (копія якої наявна в матеріалах справи), ТОВ „ІФК Агроконсалт” уповноважило Гордєєва Олега Васильовича на отримання від ВАТ „Птахофабрика „Україна” цінностей за накладною.
Згідно з листом Міністерства фінансів України від 31.10.2000 р. № 053-29151, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.
Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96. № 99, довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ТОВ „ІФК Агроконсалт”, надавши громадянину Гордєєву О. В. довіреність № 077279 від 14.12.2005 року уповноважило його отримати цінності, і перелік цінностей, які належить отримати, був підписаний керівником підприємства та головним бухгалтером, а також засвідчений печаткою відповідача, отже громадянин Гордєєв О.В. мав всі передбачені законодавством підтвердження його повноважень прийняти товар.
Крім того, здійснення відповідачем часткової оплати товару, яка підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, та відсутність будь-яких заперечень щодо отриманого товару, свідчить про схвалення керівництвом відповідача дій особи, яка отримала вищевказаний товар.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону,інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки відповідач борг за отриманий товар позивачу не сплатив у строк, встановлений Договором, то позовні вимоги ВАТ „Птахофабрика „Україна” щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 29975,60 грн., а також 2241,48 грн. інфляційних витрат та 608,18 грн. - 3 % річних від простроченої суми боргу, у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, правомірно визнано судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІФК Агроконсалт” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2007 року у справі № 353/20-06-16/523 - без змін.
Справу № 353/20-06-16/523 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
04.09.07 (відправлено)