ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" червня 2010 р. Справа № 2a-1696/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільський І.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю:
представника позивача –Вдовін Р.Т.,
представника відповідача –Гундяк Т.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
до відповідача: Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Т.Д., Відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області
про визнання дій Гундяка Т.Д. неправомірними та скасування постанови від 12.04.2010р. про накладення штрафу в розмірі 680грн.,-
ВСТАНОВИВ:
05.05.2010 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Тараса Дмитровича, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Тарасом Дмитровичем в порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» безпідставно винесено постанову від 26.02.2010 року про накладення штрафу в розмірі 340грн. та від 12.04.2010р. в сумі 680 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена безпідставно, оскільки рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду про перерахунок пенсії ОСОБА_3 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в повному обсязі. Вказав, що при проведенні перерахунку підвищення раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 як учаснику бойових дій в розмірі 150? мінімальної пенсії за віком з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»позивач керувався ЗУ “Про мінімальний споживчий бюджет” та постановами Кабінету Міністрів України, які встановлювали розмір мінімальної пенсії за віком. На думку представника позивача відповідач зобов`язаний був звернутися в порядку ст.170 КАСУ із заявою про роз`яснення рішення суду, проте цього ним зроблено не було. Такі дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Тараса Дмитровича позивач вважає неправомірними, а оскаржувану постанову такою що підлягає скасуванню.
Відповідач - представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк рішення суду в повному обсязі добровільно виконано не було. Позивач при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.2000 року по 01.01.2005 року керувався законодавством яке визначало розмір мінімальних трудових пенсій, в той час як згідно рішення суду перерахунок пенсії зобов”язано провести у відповідності до ст.2 ЗУ “Про прожитковий мінімум”. Внаслідок чого розмір доплати надбавки учаснику бойових дій безпідставно занижено. У зв’язку з чим вважає, що ним було правомірно винесено оскаржувану постанову за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.
Вислухавши представника позивача, відповідача-представника відповідача, досліджені подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2008 року по справі № 2-а-589/08 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зобов’язано провести перерахунок підвищення раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 як учаснику бойових дій в розмірі 150? мінімальної пенсії за віком з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум».
15.01.2010 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Тарасом Дмитровичем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-589/08, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надано строк для добровільного виконання постанови суду до 22 січня 2010 року.
22.01.2010 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом за №380/06 повідомило відповідачів, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2008 року по справі № 2-а-589/08, якою зобов’язано провести перерахунок підвищення раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 як учаснику бойових дій в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»виконана в повному обсязі.
Як було встановлено в судовому засіданні Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 посилалося на ст.19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», згідно якої мінімальний розмір пенсії встановлювався у розмірі мінімального споживчого бюджету, який затверджувався Кабінет Міністрів України. Позивач при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.1999 року керувався ЗУ “Про підвищення мінімального розміру пенсії” від 15.07.1999 року; з 01.12.2000 року постановою КМУ “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат пенсіонерам” від 10.11.2000 року; з 01.08.2001 року постановою КМУ “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам” від 27.06.2001 року, з 01.01.2002 року постановою КМУ “Про підвищення розмірів пенсій призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 19.12.2001 року, з 01.04.2002 року постановою КМУ “Про підвищення розмірів пенсій призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 13.03.2002 року, з 01.07.2003 року постановою КМУ “Про підвищення розмірів трудових пенсій” від 15.04.2003 року, з 01.01.2005 року ЗУ “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік” від 19.10.2004 року.
Згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-589/08 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року зобов”язане було керуватись ст.2 ЗУ “Про прожитковий мінімум”, як прямою вказівкою. Однак як свідчить системний аналіз законодавства застосованого позивачем при проведенні перерахунку пенсії, тільки 01.01.2005 року по 31.12.2005 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок згідно ЗУ “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік від 19.10.2004 року”, саме у відповідності до ст.2 “Про прожитковий мінімум”. За період з 01.01.2000 року по 01.01.2005 року норма ст.2 ЗУ “Про прожитковий мінімум” позивачем проігнорована та не застосовувалась.
Відповідно до ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно ст.5 ЗУ “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. На виконання вимог зазначеної статті відповідачем витребувано у позивача розрахунки доплати надбавки ОСОБА_3 як учаснику бойових дій одночасно із роздруківкою нормативних актів, які були підставою для проведення вказаних перерахунків. Як свідчать встановлені обставини справи з проводу проведеного перерахунку ОСОБА_3 у відповідача - головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Тараса Дмитровича були всі наявні підстави дійти до висновку, що рішення суду не виконано.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець вправі накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 87 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На виконання вищевказаного, 12.04.2010 року головним державним виконавцем Гундяком Тарасом Дмитровичем винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на недопустимість застосування прожиткового мінімуму для визначення мінімального розміру пенсії при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3, так як рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 2а-589/08 набрало законної сили та підлягало до виконання.
Крім того не приймаються до уваги також посилання позивача на той факт, що головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяк Тарас Дмитрович не звернувся до суду в порядку ст.170 КАС України за роз`ясненням рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, оскільки судове рішення для відповідачів було цілком зрозумілим, необхідності у зверненні із відповідною заявою не було.
Таким чином, у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України суд вважає дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Тараса Дмитровича щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в розмірі 680,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду правомірними, а оскаржувану постанову законною.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 86, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010 року.