ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2010 р. Справа № 2a-1224/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Скільський І.І.,
при секретарі Дякун М.М.,
за участю сторін:
представника позивача –Воришко Я.Я.,
відповідача –не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
до приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 20564,27 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
30 березня 2010 року Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 20564,27 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідачем протиправно в порушення Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 928,64 гривень, не сплачено податок на додану вартість в розмірі 2754,00 грн. Загальний податковий борг відповідача становить 20 564,27 гривень. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що 29.01.2002 року виконавчим комітетом Новороздільської міської ради Львівської області проведено державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 та 29.01.2008 року Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську зареєстровано як платника податків і зборів.
Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належать податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок з доходів фізичних осіб.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Судом встановлено, що відповідач являється платником податку з доходів фізичних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що згідно перерахунку податку за 2007 р. №0000000855/1700, ДПІ в м.Івано-Франківську на підставі декларації про доходи нараховано до сплати в бюджет 1343,25 грн. податку з доходів фізичних осіб. За результатами перерахунку було прийнято податкове повідомлення № 0008301700/0 від 04.02.2008 року на суму податкового зобов`язання 1343,25 грн., та податкове повідомлення № 0008311700/0 від 04.02.2008 р. на суму 1350,00 грн, які 08.02.2008 р. одержане відповідачем, про що свідчить підпис на корінці вказаного повідомлення.
За наслідками проведеної перевірки приватного підприємця ОСОБА_2 з питань своєчасності сплати податкових зобов`язань до бюджету з податку з доходів фізичних осіб позивачем виявлено допущені відповідачем порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетаи та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року, в результаті чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 3 квартал 2008 року та жовтень 2008 року в сумі 928,64 грн.
Результати проведеної перевірки оформлено актом за № 17398/17-1 від 18.12.2008 року, за наслідками розгляду якого позивачем у відповідності до підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»винесено податкове повідомлення-рішення за № 0008271701/0 від 05.11.2008 року про визначення штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 92,86 гривень.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було надіслано відповідачу 03.11.2008 року першу податкову вимогу № 1/10232 на суму 335,52 грн. та 16.12.2008 року – другу податкову вимогу № 2/11513 на суму 335,52 грн. Однак, відповідач податковий борг сплатив лише частково.
В результаті поведеної перевірки відповідача з питань своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість складено акт № 17398/17-1 від 18.12.2008 року. В акті зазначені допущені відповідачем порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетаи та державними цільовими фондами”, зокрема несвоєчасне сплачено податкове зобов`язання по податку на додану вартість. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення –рішення № 0010961701/0 від 18.12.2008 р., яким зобов`язано відповідача сплатити штрафну санкцію з податку на додану вартість в розмірі 275,40 грн.
За результатами проведеної 18.12.2008 року перевірки з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість складено акт № 6901/17-1, яким встановлено порушення відповідачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме не подано податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2009 року. На підставі цього винесено повідомлення-рішення № 0006431701/0 від 17.06.2009 р., яким застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 від 22.05.2003 року, особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобовЗакон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов’язання, то сума вказаних податкових зобов’язань відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узгодженою.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов’язань, яка складається з податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій в розмірі 20564,27 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету заборгованість в сумі 20564,27 грн.(двадцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 27 копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 16.06.2010 року.