ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2010 р. Справа № 2a-1501/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Скільський І.І.,
при секретарі Дякун М.М.,
за участю сторін:
представника позивача –не з`явився,
відповідача –не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
до приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по єдиному податку за рахунок активів боржника в сумі 422,75 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2010 року Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку за рахунок активів боржника в сумі 422,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності 26.04.2005 року та взята на облік платника податків у ДПІ в м.Івано-Франківську. Згідно поданої нею заяви від 16.12.2008 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності вона перейшла на спрощену систему оподаткування. Відповідач обрала вид діяльності –юридичні та консультаційні послуги і відповідно до затвердженого Івано-Франківською міською радою, переліку ставок єдиного податку зобов’язана була сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України в розмірі 200 грн. Однак, відповідач взятих на себе податкових зобов`язань вчасно не виконувала. Таким чином, станом на 11.03.2010 року за приватним підприємцем –ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 422,75грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з’явивилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась через засоби масової інформації ( газета „ЗПС Інформ” №23(382) від 10.06.2010р.)
Розглянувши позовну заяву, оцінивши та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 26.04.2005 року зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності. Згідно поданої нею заяви від 16.12.2008 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач переведена на спрощену систему оподаткування. У відповідності до переліку ставок єдиного податку, затвердженого Івано-Франківською міською радою та обраного виду діяльності, а саме юридичні послуги, відповідач зобов`язана сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця в розмірі 200 грн.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Податковий борг –це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (ст.1 згаданого Закону).
Як вбачається з матеріалів справи станом на 11.03.2010 року відповідач допустила заборгованість по сплаті єдиного податку в розмірі 422,75 грн.
Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно п.5.4.1 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищенаведене, загальна сума консолідованого податкового боргу становить суму позовних вимог та підтверджується виписками з особового рахунку про наявність заборгованості та іншими матеріалами справи.
Дана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця –ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 422,75 грн.(чотириста двадцять дві гривні 75 копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 21.06.2010 року.