ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2010 р. Справа № 2a-1473/10/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Скільський І.І.,
при секретарі Дякун М.М.,
за участю сторін:
представника позивача – Карабин Н.Б.,
відповідача – Гринчак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Оволайн ЛТД”
до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій № 0002652303 від 01.06.2009 р.,-
ВСТАНОВИВ:
20 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Оволайн ЛТД” звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій № 0002652303 від 01.06.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Позовні вимоги мотивувала тим, що оскаржуване рішення № 0002652303 від 01.06.2009 р., є незаконним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Суду пояснила, що оскаржуваним рішенням штрафні санкції до позивача застосовано безпідставно. Вважає рішення суб`єкта владних повноважень протиправними, оскільки в ньому є посилання на акт № 6494/09/15/23/34623849, в той час, як перевірка проводилась згідно акта перевірки №0176/19/23/34623849/771 від 22.05.2009 року. Також представником позивача зазначено, що органом державної податкової служби не надано платнику податків –ТОВ „ТД „Оволайн ЛТД” копії наказу про проведення перевірки, а представлено тільки направлення від 13.05.2008р., яке не відповідає встановленій формі, а саме не вказано підстави проведення планової перевірки. Цей факт, на думку позивача, є порушенням вимог статті 11 Закону України „Про державну податкову службу”, в якій передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення.
Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог. Суду пояснив, що позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вважає, що Державною податковою інспекцію в м.Івано-Франківську правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оволайн ЛТД” штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстратора розрахункових операцій.
Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 22.05.2009 року на підставі направлень № 23-3/860 та № 23-3/861 від 13.05.2009р. державною податковою інспекцією в м.Ужгороді проведено планову перевірку господарської одиниці Складу, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Оволайн ЛТД” з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій.
За результатами перевірок виявлено порушення вимог п.13 ст. 3 ЗУ “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, про що складено акт від 22.05.2009 р. за № 0176/07/01/23/34623849, які разом з іншими документами надіслані для прийняття відповідного рішення до ДПІ в м.Івано-Франківську за місцем реєстрації платника податку.
На підставі вказаного акту ДПІ в м.Івано-Франківську прийняла оскаржуване рішення від 01.06.2009р. за № 0002652303, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1300,00 грн. відповідно.
Суд погоджується з висновками ДПІ, зробленими за наслідками проведеної перевірки, та з прийнятим вищевказаним податковим повідомленням-рішенням виходячи з наступного.
Відповідно до п.1, 2, 9, 13 ст.3 ЗУ “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до п.1 ст.17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі: - п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до ст.22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З вищезазначених актів перевірок вбачається, що позивачем не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сум, яка зазначена в денному звіті РРО, зокрема, 22.05.2009 року під час проведення перевірки встановлено, що на місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти на загальну суму 260,00 грн. Згідно отриманого денного звіту РРО від 22.05.2009 року станом на 14 год.02.хв. через РРО не проведено жодної розрахункової операції, що підтверджується копією денного звіту від 22.05.2010 року (а.с.29).
Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За таких обставин оскаржувані рішення прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд залишає без уваги посилання позивача на порушення порядку та правових підстав проведення планової перевірки та встановленого п.2.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до п.2 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюється у порпядку, передбаченому законодавством України.
Слід зазначити, що позивачем зроблено посилання на ст.11-1, 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, якою визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а в даному випадку ДПІ в м.Ужгород була проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктом господарювання.
Таким чином дану перевірку проведено з підстав, встановлених чинним законодавством України та з дотриманням всіх передбачених чинним законодавствам правил її проведення.
Оскільки з урахуванням даного акту перевірки не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сум, яка зазначена в денному звіті РРО, суд вважає застосування до позивача штрафних санкцій згідно ст.ст.17, 22 Закону підставним та правомірним, а їх розмір таким що повністю відповідає чинному законодавству, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 18.06.2010 року.