ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2010 р. Справа № 2a-1693/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільський І.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю:
прокурора: Кормило Р.О.,
представника позивача: Ласійчук О.П.,
представника відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську
до Державного підприємства Міністерства оборони України „63 котельно-зварювальний завод”
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 99750,76 грн., -
ВСТАНОВИВ:
05 травня 2010 року військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську звернувся до суду з адміністративним позовом до ДП МОУ „63 котельно-зварювальний завод” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 99750,76 грн.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обгрунтування посилається на те, що відповідачем, в порушення статей 18, 20, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не погашено заборгованість по сплаті суми страхових внесків за період з липня 2009 року по квітень 2010 року в розмірі 199605,17 гривень На підставі викладеного просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківськку в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що ДП МОУ „63 котельно-зварювальний завод” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. В судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог в зв`язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 99854,41 грн. Однак, станом на 16.06.2010 року заборгованість відповідача складає 99750,76 грн., яка ним не відшкодована, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача повторно у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, правом на подання заперечення не скористався.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державне підприємство „63 котельно-зварювальний завод” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина перша статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частина 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює обов’язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов’язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Стаття 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків за період з липня 2009 року по квітень 2010 року, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 99750,76 грн. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи карткою особового рахунку страхувальника, рішенням про застосування фінансових санкцій № 131 від 27.01.2010 року
Судом встановлено, що за несвоєчасне обчислення та несплачення страхових внесків на відповідача накладено штрафні санкції в сумі 23,24 грн., відповідно до рішення № 131 про застосування фінансових санкцій від 27.01.2010 року.
Статтями 14, 15 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та п.2.1.1. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” передбачено, що роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” та п.4.1. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” встановлюється розмір страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, зокрема для платників, зазначених у п.п.2.1.1. п.2.1. Інструкції –32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2% від суми доходу у вигляді заробітної плати.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідача в розмірі 99750,76 гривень, а також, що відповідачу було відомо про наявність обов’язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України „63 котельно-зварювальний завод” заборгованості по сплаті страхових внесків є обгрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „63 котельно-зварювальний завод”, вул.Хриплинська, 11, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 07552205 в користь управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, р/р 256033021045, код ЄДРПОУ 20550895, МФО 336503 заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 99750,76 грн.( дев`яносто дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 76 копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 23.06.2010 року.