КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2017 р. Справа№ 925/965/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

за участю представників сторін:

від органу ДВС: не з'явився;

від стягувача: Беспалова К.А. - представник, дов. № 3699/09-03 від 12.06.2017;

Якушенко В.А. - представник, дов. № 3873/09-03 від 19.06.2017;

від боржника: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017, винесену за результатом розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо виконання рішення

у справі № 925/965/16 (головуючий суддя: Пащенко А.Д.; судді: Дорошенко М.В., Скиба Г.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Азот",

Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" про стягнення 1 276 177 255,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азот», Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" про стягнення 1 276 177 255, 52 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017 у справі № 925/965/16 припинено провадження по розгляду скарги ПАТ "Черкасиобленерго" від 17 травня 2017 року в частині зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу суду та щодо накладення арешту на майно боржника; скаргу ПАТ "Черкасиобленерго" від 17 травня 2017 року задоволено; визнано бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16, виданого 30.01.2017; зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16, виданого 30.01.2017, шляхом накладення арешту на кошти Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою Публічне акціонерне товариство «Азот» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017 у справі № 925/965/16 та відмовити Публічному акціонерному товариству «Черкасиобленерго» в задоволені скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017 у справі № 925/965/16 до розгляду та порушено апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.07.2017.

У зв`язку з перебуванням суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.07.2017 було визначено склад суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 прийнято матеріали справи № 925/965/16 з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017, винесеної за результатом розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо виконання рішення у справі № 925/965/16 до свого провадження.

11.07.2017 від скаржника через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи строком на один місяць у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

Колегія суддів, розглянувши клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Стаття 22 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно із ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що розгляд апеляційної скарги у справі № 925/965/16 здійснюється з 26.06.2017, а отже, подальше відкладення може призвести до порушення приписів господарського процесуального законодавства України, а саме ч. 2 ст. 102, та вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків судового розгляду спору.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного розгляду апеляційної скарги у справі № 925/965/16, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає розгляду за наявними у справі документами.

Представники стягувача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017 у справі № 925/965/16 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників стягувача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 у справі № 925/965/16 стягнуто з ПАТ "Азот" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 510 969 029,25 грн. боргу за активну електричну енергію, 1 750 889,53 грн. пені, 6 038 201,53 грн. три проценти річних, 37 402 330,05 грн. індексу інфляції, 87 254,46 грн. витрат на сплату судового збору.

На виконання даного зазначеного вище рішення 30.01.2017 Господарським судом Черкаської області видано наказ.

ПАТ "Черкасиобленерго" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 04.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16 від 30.01.2017 та про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно боржника - ПАТ "Азот", яка була зареєстрована 04.05.2017, що підтверджується даними реєстраційно-контрольної картки № 12947-0-33-17, доданої до відзиву на скаргу.

18.05.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 53976743 та цим же числом надіслана стягувачу та боржнику (лист від 18.05.2017 № 53976743/20.1-19).

29.05.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника ПАТ "Азот", якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, 611 872 475,30 грн.

ПАТ "Черкасиобленерго" у скарзі від 17.05.2017, як стягувач за наказом господарського суду від 30.01.2017 у справі № 925/965/16 просить визнати бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16 виданого 30.01.2017, зобов'язати Департамент винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16 виданого 30.01.2017 та зобов'язати Департамент вжити заходів примусового виконання рішення відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" шляхом накладення арешту на кошти та майно боржника.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно із ст.ст. 1, 3, 6, 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIIІ (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404 передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок скаржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частинами 1-3 ст. 13 Закону № 1404 регулюються строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій та визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Так, в ч. 7 ст. 26 Закону вказано, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Оскільки у заяві стягувача від 04.05.2017 не вказані рахунки боржника в банках чи інших фінансових установах, тому відповідно до припису частини 2 статті 13 Закону виконавець зобов'язаний накласти арешт на майно (кошти) боржника не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята лише 18.05.2017, а 29.05.2017 винесено постанову про арешт майна боржника ПАТ "Азот", якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, у межах суми 611 872 475,30 грн.

Відповідно до пункту 2 постанови від 29.05.2017 її копії направлені на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його реєстрацію на іншого власника, та сторонам виконавчого провадження.

Однак доказів накладення арешту на кошти боржника та надіслання відповідної постанови банківським установам суду не подано.

Твердження представника органу ДВС про те, що арешт на кошти ПАТ "Азот" не накладений у зв'язку із відсутністю відповіді Державної фіскальної служби на запит державного виконавця є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України в п. 9.13 постанови від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Згідно із ч. 2 розділу 6 Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженої наказом Мінюста від 03.08.2015 № 1405/5 документи, що отримані до 16:00, реєструються, обробляються і доставляються за призначенням у той самий день або наступного. Документи, отримані після 16:00, - на другий день, термінові - негайно.

Заява про відкриття виконавчого провадження стягувачем була подана 04.05.2017 о 16:00, що підтверджується реєстром (а.с 216 т. 2).

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок скаржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Таким чином, виконавець отримав заяву стягувача 05.05.2017 та не пізніше наступного робочого дня, а саме 10.05.2017 (оскільки 6, 7, 8, 9 травня 2017р. були вихідними днями), повинен був винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже враховуючи викладене та положення Закону № 1404 державний виконавець був зобов'язаний виконати норму ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше 10.05.2017.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимога скаржника про визнання бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16, виданого 30.01.2017, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки органом ДВС не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання вимог Закону № 1404, а саме положення про те, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вимогу ПАТ "Черкасиобленерго" про зобов'язання Департаменту вжити заходів примусового виконання рішення відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" шляхом накладення арешту на кошти боржника необхідно задовольнити у зв'язку з недоведеністю прийняття державним виконавцем такої постанови та виходячи з припису частини 2 статті 13 Закону про те, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, і зважаючи на відсутність у заяві стягувача даних про рахунки боржника.

Провадження у справі щодо вимоги скаржника про зобов'язання органу ДВС винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу суду та щодо накладення арешту на майно боржника підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України оскільки скарга ПАТ "Черкасиобленерго" подана до господарського суду 17.05.2017, а постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем 18.05.2017 та постанова про накладення арешту на майно прийнята 29.05.2017 і станом на момент розгляду цієї скарги вони є чинними, тому предмет спору в частині вказаних вище вимог відсутній і провадження у справі в цій частині вимог необхідно припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Київський апеляційний господарський суд, частково, не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Доводи скаржника про те, що державний виконавець отримав заяву стягувача із додатками лише 18.05.2017 спростовується наявними матеріалами справи.

Твердження скаржника щодо недотримання судом першої інстанції вимог щодо суб'єктного складу даних правовідносин, є безпідставним, оскільки суб'єктом оскарження у даній справі може бути Департамент державної виконавчої служби, у зв'язку із тим, що структурний підрозділ даного органу державної виконавчої служби, а саме відділ примусового виконання рішення не визначений законодавством, як самостійних орган державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі у даній справі.

Слід зазначити, що недотримання вимог органом ДВС Закону № 1404 та Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженої наказом Мін'юста від 03.08.2015 № 1405/5, інших нормативно-правових актів, є недопустимим.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець.

Згідно із п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання; необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення боржника - ПАТ "Азот" належним чином про час і місце засідання суду.

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про повідомлення судом першої інстанції ПАТ "Азот" про час та місце судового засідання, що є порушенням норми процесуального права, а приписами п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2016 у справі № 925/965/16 скасувати повністю і винести нову ухвалу.

3. Припинити провадження з розгляду скарги ПАТ "Черкасиобленерго" від 17.05.2017 в частині зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу суду та щодо накладення арешту на майно боржника.

4. Скаргу ПАТ "Черкасиобленерго" від 17.05.2017 задовольнити.

5. Визнати бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16, виданого 30.01.2017.

6. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16, виданого 30.01.2017, шляхом накладення арешту на кошти Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

7. Справу № 925/965/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко