ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

"07" лютого 2019 р. Справа№ 17-14-01/1494

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від ТОВ „Сіті-Інвест Корп.": Сафонов Д.О. - довіреність б/н від 11.01.19

від ТОВ „Транснова": Гонтарь О.М. - довіреність б/н від 05.02.19

від ТОВ „АРРПЕК „А/РТЕК": Гонтарь О.М. - довіреність б/н від 05.02.18

від ПАТ „Черкасиобленерго": Юхта М.С. - ордер серії КС №253161 від 05.11.17

від ДП „Енергоринок": Зарицький О.А. - довіреність № 01/44-11620 від 28.01.19

від ДП „Енергоринок": Саква Д.Ю. - довіреність № 01/44-1161Д від 28.01.19

від Фонду держмайна України: Ужакін Ю.А. - довіреність № 328 від 04.12.18

від Прокуратури міста Києва: Лиховид О.С. - посвідчення №041073 від 03.02.16

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року

у справі № 14-01/1494 (суддя Боровик С.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство

регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу

„А/РТЕК"

до Публічного акціонерного товариства „Черкасиобленерго"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 01/1494 задоволено клопотання ДП „Енергоринок" № 01/44-5256 від 06.05.2015 року та визнано погашеними вимоги ТОВ „Транснова" у сумі 17 844 920,00 грн.

Дана ухвала мотивована тим, що вимоги ТОВ „Транснова" на суму 17 844 920,00 грн. погашені у 1999 році і цей факт встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі №2а/2370/7975/2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013 року, а також постановою відділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Черкаській області від 27.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису у зв'язку із повним фактичним виконанням.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду ТОВ „Транснова" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року апеляційну скаргу ТОВ „Транснова" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017року у справі № 01/1494 задоволено; ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 01/1494 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні клопотання ДП „Енергоринок" про визнання погашеними грошових вимог ТОВ „Транснова" та внесення змін до реєстру вимог кредиторів відмовлено.

Приймаючи таке рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що ухвала господарського суду Черкаської області від 13.09.2004 року, якою було затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ „Черкасиобленерго", зокрема, було включено вимоги ТОВ „Транснова" в сумі 17 844 920,00 грн. є чинною та не скасована; в подальшому арбітражним керуючим були внесені зміни до реєстру вимог кредиторів боржника в частині грошових вимог ТОВ „Транснова" та МПП „Рапід" з підстав погашення вимог зазначених кредиторів; Законом про банкрутство не передбачено внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів.

На переконання господарського суду апеляційної інстанції, адміністративний суд не може вирішувати питання щодо наявності або відсутності кредиторських вимог за наявності чинної ухвали суду про затвердження вимог кредиторів від 13.09.2004 року; в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази сплати ТОВ „Транснова" боргу в сумі 17 844 920,00 грн., а закінчення виконавчого провадження без визначення конкретних підстав його закінчення не свідчить про припинення зобов'язання.

Водночас, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року у справі № 01/1494 (14-01/1494) скасовано, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року - залишено в силі.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у відповідності до ст. 272 ГПК України, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання „Енергоринок" про визнання погашеними грошових вимог ТОВ „Транснова" в сумі 17 844 920,00 грн. відмовити.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року вищевказаною колегією суддів поновлено ТОВ „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі №14-01/1494 в порядку, передбаченому ст.272 ГПК України, встановлено строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 07.02.2019 року за участю скаржника та повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ „Черкасиобленерго" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, від ДП „Енергоринок" та прокуратури Черкаської області - відзиви на апеляційну скаргу, від ДП „Енергоринок" - клопотання про закриття даного апеляційного провадження, а від ТОВ „АРРПЕК „А/РТЕК" - заява про відвід судді Верховця А.А. у дані справі, яка мотивована наявністю обставин, які виключають участь даного судді у розгляді апеляційної скарги ТОВ „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 14-01/1494.

Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні 07.02.2019 року подану ініціюючим кредитором заяву про відвід судді Верховця А.А., заслухавши позиції присутніх представників учасників провадження у справі, дійшла висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10.06.1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

При цьому, ч. 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Враховуючи особливості розгляду справ про банкрутство підставами для передачі справи про банкрутство на розгляд в іншому складі суду є скасування постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та ухвал у справі про банкрутство, які вирішують питання по суті та є фактично судовими рішеннями, котрі стосуються всієї справи про банкрутство (ухвала підготовчого засідання, ухвала про затвердження плану санації, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі тощо) у тому випадку, коли справа повертається до суду першої інстанції.

Скасування, зокрема, ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, судового рішення про визнання недійсними правочинів, виключає відповідно до ст. 36 ГПК України повторний розгляд тим самим суддею вищевказаних кредиторських вимог чи питання про визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, і тому справа саме в цій частині підлягає розгляду іншим складом суду, а в іншій (не скасованій) частині, справа про банкрутство передається на розгляд судді (колегії суддів), який попередньо її розглядав.

Частинами 2, 3 статті 38 ГПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід зволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.

В силу положень ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Із заяви апелянта вбачається та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 01/1494 задоволено клопотання ДП „Енергоринок" № 01/44-5256 від 06.05.2015 року та визнано погашеними вимоги ТОВ „Транснова" у сумі 17 844 920,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року, прийняту за участю судді Верховця А.А., апеляційну скаргу ТОВ „Транснова" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017року у справі № 01/1494 задоволено; ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 01/1494 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні клопотання ДП „Енергоринок" про визнання погашеними грошових вимог ТОВ „Транснова" та внесення змін до реєстру вимог кредиторів відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року у справі № 01/1494 (14-01/1494) скасовано, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року - залишено в силі.

Тобто, суддя Верховець А.А. приймав участь у даній справі при прийнятті постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року за наслідками розгляду ухвали господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 01/1494 (14-01/1494), яка наразі є предметом оскарження в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП.", та, відповідно, висловив свою позицію щодо суті спору.

В подальшому відповідну постанову суду апеляційної інстанції скасовано постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2018 року.

В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Як встановлюють вказані принципи, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Таким чином, оскільки у скасованій Верховним Судом постанові суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду ухвали господарського суду Черкаської області від 17.12.2017 року у справі № 01/1494 колегією суддів, до складу якої входив суддя Верховець А.А., було висловлено позицію щодо суті спору, що унеможливлює участь вказаного судді під час нового перегляду ухвали господарського суду Черкаської області від 17.12.2017 року у справі № 01/1494, а також з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість вказаного судді при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ініціюючого кредитора про відвід судді Верховця А.А. від розгляду апеляційної скарги ТОВ „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 14-01/1494.

Згідно ч. 2 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 35-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. у справі №14-01/1494 щодо розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року задовольнити.

2. Відвести суддю Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СІТІ-ІНВЕСТ КОРП." на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 року у справі № 14-01/1494.

3. Матеріали справи № 14-01/1494 передати для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

Б.В. Отрюх